Справа № 587/3767/25
14 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача звернувся до Сумського районного суду Сумської області із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року в розмірі 24800 грн 00 коп та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 20 вересня 2024 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №20.09.2024-100001082, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 140 днів, процента ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія з надання кредиту 20 % від суми та складає 1600 грн. Неустойка 80 грн, що нараховується за кожен день невиконання зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання. Кошти перераховані на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-41ХХ-ХХХХ-0535. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на момент пред'явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 24800 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 8000 грн, по процентам в розмірі 11200 грн, по комісії 1600 грн, по неустойці 4000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.
20 вересня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №20.09.2024-100001082 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого сума кредиту становить 8000 грн, строк, на який надається кредит, 140 днів, дата повернення кредиту 06 лютого 2025 року, процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 20 % від суми кредиту та дорівнює 1600 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка 80 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконання зобов'язання. Кредитний договір №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію про укладення кредитного договору та підписав його електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е163 (а.с. 15-21).
20 вересня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у заявці кредитного договору, перераховано грошові кошти в сумі 8000 грн на картку НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №80-2107 від 21 липня 2025 року (а.с. 9 зв.б.).
04 січня 2024 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 (а.с. 22-26).
На підтвердження позовних вимог позивач надав довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 складає 24800,00 грн, з яких 8000 грн основний борг; 11200,00 грн проценти; 1600,00 грн комісія; 4000 грн неустойка (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, 20 вересня 2024 року, укладаючи кредитний договір №20.09.2024-100001082 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов'язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року, зокрема заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000 грн, по процентам у розмірі 11200,00 грн, комісія 1600,00 грн.
Що стосується стягнення неустойки, то п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в частині стягнення неустойки в розмірі 4000 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року у розмірі 20800 грн 00 коп.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 20800,00 грн, тобто на 84,0%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2034,82 грн (2422,40 грн.* 84,0 %) судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №20.09.2024-100001082 від 20 вересня 2024 року в розмірі 20800 (двадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 2034 (дві тисячі тридцять чотири) гривень 82 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей