Справа № 592/16206/25
Провадження № 1-кс/592/6654/25
07 жовтня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого-криміналіста Першого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування у кримінальному провадженні № 62025170040017615 від 06.10.2025 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного за ч. 4 ст. 402 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
Слідчий своє клопотання погоджене з прокурором обґрунтовує тим, що згідно даних досудового розслідування старший солдат ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, проходячи її в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 09:12 06.10.2025, перебуваючи у н.п. Підліснівка Сумської області, у присутності військовослужбовців НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, відкрито відмовився виконати наказ начальника старшого лейтенанта ОСОБА_7 , а саме приступити до виконання бойового розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 05.10.2025.
Вищевказаний наказ у формі бойового розпорядження доведено до старшого солдата ОСОБА_5 начальником старшим лейтенантом ОСОБА_7 .
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №5343 від 25.09.2025 та довідкою інспектора прикордонної служби 2 категорії - фельдшера другого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування, стан здоров'я ОСОБА_5 задовільний, обмежень чи інших протипоказань щодо виконання посадових обов'язків та бойових завдань немає.
Умисне невиконання старшим солдатом ОСОБА_5 вищевказаного бойового розпорядження батальйонної тактичної групи 15 мобільного прикордонного загону № 5496-БР-(гриф) від 05.10.2025 потягло за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.
06.10.2025 в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 та письмово повідомлено його про підозру.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вважає, що запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою ОСОБА_5 , неможливе.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених в ньому підстав та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши міркування прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить наступних висновків.
Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Сумах) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170040017615 від 06.10.2025 за ч. 4 ст.402 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , якому 06.10.2025 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 402 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, зокрема: повідомлення про кримінальне правопорушення № 16.4/79143-25-ВИХ від 06.10.2025; акті непокори від 06.10.2025; довідкці ВЛК №5343 від 25.09.2025; витягами з наказів начальника 15 мобільного прикордонного загону ДПСУ; витягом з бойового розпорядження №; протоколах допитів свідків військовослужбовців 15 мобільного прикордонного, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за викладених у клопотанні обставин, що не оспорюється і самим підозрюваним.
Доводи ОСОБА_5 про його незадовільний стан здоров'я не впливають на обґрунтованість підозри та мають бути перевірені в ході подальшого досудового розслідування.
При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 також враховується і усталена судова практика з цього питання Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) та від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що суд (слідчий суддя), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч.1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».
В іншому своєму рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), ЄСПЛ вказав, що «наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин». При цьому, слід зазначити, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (п. 55 рішення від 28.10.1994 у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи можливість покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: «незаконно впливати свідків» існує у зв'язку з тим, підозрюваний ОСОБА_5 відомі свідки вчинення злочину і він може незаконно на них впливати з метою викривлення обставин події.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: «вчинити інше кримінальне правопорушення» існує у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може повторно вичнити кримінальне правопорушення, зокрема у випадку доведення до нього аналогічного бойового розпорядження.
Інші ризики слідчим не були заявлені, а тому не можуть бути оцінені в судовому засіданні.
Отже, в даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним у п.п.1-5 ч. 1 вказаної норми права.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі суд враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність обвинувачення у вчиненні інших злочинів; наявність ризику повторення протиправної поведінки.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя приходить до висновку, що існування передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків та неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований до підозрюваного, оскільки його особистість явно не заслуговує на довіру.
Запобіжний захід у виді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки не запропоновано осіб, які можуть виступити в ролі поручителів.
Запобіжний захід у виді застави не може бути застосований до підозрюваного, оскільки згідно з вимогами ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний протягом 5 днів може не вносити заставу, що створює передумови для реалізації встановлених ризиків.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, оскільки заважаючи на його віддалене проживання від місця служби та досудового розслідування, навпаки, сприятеме реалізації передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику.
Зважаючи на викладене та відсутність даних про те, що будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою зможе забезпечити правомірну процесуальну поведінку підозрюваного, необхідно застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 183 КПК України, враховуючи майновий стан підозрюваного та ступінь ризику реалізації встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, у в межах розміру, визначеному ч.5 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 201 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого-криміналіста Першого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.12.2025 включно.
Визначити заставу у розмірі 242240,40 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні та покласти нього на строк до 04.12.2025 включно обов'язки:
- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене законом покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного. Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків: повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого-криміналіста Першого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_3 , яому негайно повідомити членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про застосування запобіжного заходу.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1