Справа № 591/4693/25
Провадження № 1-кс/591/3537/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні заяву представника потерпілого- цивільного позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючому у справі - судді ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні за фактом вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.182, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 361 КК України(справа № 591/4693/24, провадження № 1-кп/591/149/24),
Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження представник потерпілого- цивільного позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_5 , посилаючись на обставини, які сформулював та скерував через систему «Електронний суд» 12.10.2025. А саме, що у нього та його підзахисного наявні сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді об'єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 05.04.2025 за №12025200480000978 та кримінального провадження внесеного до ЄРДР від 06.05.2025 року за № 12025200480001297 оскільки 08.08.2025р. до суду в інтересах ОСОБА_3 поданий цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди від кримінальних правопорушень (злочинів). Одночасно цивільним позовом прохалося визнати ОСОБА_3 цивільним позивачем в справі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200480001297, об'єднаних у судовій справі Зарічного районного суду м.Суми № 591/4693/25 (1-кп/591/149/25), визнати ОСОБА_6 цивільним відповідачем в справі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200480001297, об'єднаних у судовій справі Зарічного районного суду м.Суми №591/4693/25 (1-кп/591/149/25). Також цивільним позовом прохалося з метою забезпечення цивільного позову накласти арешт із забороною відчуження на нерухоме та рухоме майно, банківські рахунки та інші фінансові активи цивільного відповідача ОСОБА_6 з чого б воно не складалося і де б воно не перебувало. Згідно журналу судового засідання в режимі відеоконференції від 9.10.2025р. підсудний - цивільний відповідач ОСОБА_6 заперечував проти забезпечення позову, прокурор ОСОБА_7 заперечувала щодо забезпечення позову та в даній позиції підтримала підсудного. Приймаючи рішення про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з врахуванням відсутності інформації про вартість майна, яке належить на праві власності ОСОБА_6 (обвинуваченому - підсудному- цивільному відповідачу - !!!), та неможливості у зв'язку з цим визначити співмірність розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про накладення арешту на майно відмовлено. Вважає, що суддя першої інстанції встав на захист майнових інтересів підсудного-цивільного відповідача, який завдав матеріальної та моральної шкоди потерпілому- цивільному позивачу, та у бік порушення балансу інтересів між порушеним правом та порушником такого права, який притягується до кримінальної відповідальності, зайняв позицію дискримінації позиції сторони потерпілого та цивільного позивача. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення п.1 ст.6 Конвенції, ч.1 ст.21 КПК, заявник вважає, що судом повинно бути забезпечено достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді. За роз'ясненнями ППВСУ №8 від 13.06.2017р. «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Усталена практика Європейського суду з прав людини надала чіткі роз'яснення, що будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Про підстави для відводу стало відомо 11.10.2025р. після висвітлення у ЕС ЄСІКС журналу судового засідання по справі та ухвали суду від 9.10.2025р., яка доведена до адвоката 11.10.2025р. Тому заявлений відвід просить задовольнити.
Учасники в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши доводи представника потерпілого- цивільного позивача про відвід, які були ним викладені у заяві про відвід судді, приходить до наступних висновків.
Статтями 75, 76 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав, з яких може бути заявлений відвід судді, а сам відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
В будь-якому разі при вирішенні відводу законом передбачено посилання заявника на такі обґрунтовані обставини, які можуть викликати сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зазначаючи про неодноразове порушення судом засад рівності сторони захисту, «підігрування» стороні обвинувачення, то слід зауважити що ці обставини є лише суб'єктивною думкою заявника.
У даному випадку, з огляду на норми КПК України, якими врегульоване вирішення питання про відвід судді, приходжу до переконання, що вказані мотиви, на які посилається представник потерпілого- цивільного позивача, заявляючи відвід головуючому судді ОСОБА_5 , не свідчать про упередженість або особисту зацікавленість судді в результатах розгляду вказаного кримінального провадження, а демонструють лише незгоду заявника з прийнятими головуючим рішеннями з процесуальних питань в процесі судового розгляду кримінального провадження де ОСОБА_3 є потерпілим- цивільним позивачем та є його суб'єктивною думкою щодо процесуальної діяльності головуючого судді.
Розглядаючи вказані доводи, суд виходить і з того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді вирішальне значення має можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно постійну зміну його складу.
Будь-яких об'єктивних даних про те, що суддя ОСОБА_5 проявляє упередженість, чи має намір діяти упереджено, суду не наведено.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказані ОСОБА_4 обставини щодо відводу судді ОСОБА_5 є необґрунтованими, не містять обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для усунення судді від розгляду даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 75-81 КПК України,
У задоволенні заяви представника потерпілого- цивільного позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючому у справі судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні справа № 591/4693/25, провадження № 1-кп/591/149/25- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1