Справа № 573/1238/25
Номер провадження 2/573/383/25
10 жовтня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом КЕЛНХОФЕР Міли Н до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
25 червня 2025 адвокат Крушинська А.А. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Стислий виклад позиції.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 15 лютого 2019 року. Від подружнього життя сторони не мають спільних дітей. На даний час сім'я фактично розпалась та подружні стосунки не підтримують. Основою розпаду сім'ї позивач вказує на відсутність спільних інтересів, порозуміння, втрату почуттів, любові та взаємоповаги, різні погляди на сімейне життя. Вказані обставини призвели до припинення шлюбних відносин між ними. На думку позивача, подальше спільне їх життя, збереження шлюбу та примирення неможливе, оскільки суперечить її інтересам, та у зв'язку з цим представник просить розірвати шлюб між сторонами.
Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, представник останньої -адвокат Крушинська А.А. одночасно з позовом долучила письмову заяву про підтримання позову та розгляд справу без участі позивача (а. с. 16-17).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи сповіщеним про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації (а. с. 31). Відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання. В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Процесуальні дії у справі.
27.06.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху (а. с. 29).
Ухвалою від 18 липня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 29).
10.09.2025 ухвалою Білопільського районного суду Сумської області на підставі клопотання відповідача зупинено провадження у справі зв'язку з наданням сторонам строку для примирення тривалістю один місяць (а. с. 34).
10 жовтня 2025 ухвалою судді поновлено провадження у справі. Примирення між сторонами не відбулось (а. с. 36).
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 15 лютого 2019 у Зарічному районному у місті Суми відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про що складено відповідний актовий запис № 99. Після реєстрації шлюбу позивачу залишено дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 8).
Від подружнього життя сторони не мають спільних дітей.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на критерії шлюбу та сім'ю, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Висновки суду.
Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяв сторін, вони не мають наміру зберегти шлюб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вважає за необхідне залишити дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141-142, 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позов КЕЛНХОФЕР Міли Н (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ), про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між КЕЛНХОФЕР ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрований 15 лютого 2019 у Зарічному районному у місті Суми відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про що складено відповідний актовий запис № 99, розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити дошлюбне прізвище- ОСОБА_4 .
Стягнути із ОСОБА_1 на користь КЕЛНХОФЕР Міли Н 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя