Справа № 643/6967/25
Провадження № 1-кп/643/834/25
07.10.2025
07 жовтня 2025 року місто Харків
Салтівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
законних представників: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221170002466, внесеному до ЄРДР від 15.07.2024, відносно неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України, та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12024221170002466, внесеному до ЄРДР від 15.07.2024, відносно неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки діянь, передбачених ч.1 ст. 114-1 КК України,
В провадженні Салтівського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту.
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_6 визнав свою провину повністю, сприяв органу досудового слідства у розкритті злочинів тощо, а тому вважає за необхідне відмовити прокурору у заявленому клопотанні, змінивши застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_6 на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його законний представник підтримали позицію захисника.
Вивчивши доводи заявленого прокурором клопотання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , вислухавши думку учасників кримінального провадження суд дійшов такого.
Так, встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
Відповідно до правил ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЕСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою об'єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, такі, як, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, суд на даній стадії судового провадження вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно неповнолітнього ОСОБА_6 на 60 діб.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати.
Далі, прокурором також заявлене клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно неповнолітнього ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_7 не заперечував.
ОСОБА_7 та його законний представник не заперечували.
Суд вивчивши доводи заявленого клопотання відносно неповнолітнього ОСОБА_7 , вислухавши думки учасників кримінального провадження, дійшов такого.
Положеннями ч.1 ст. 177 КПК України визначено мета застосування запобіжного заходу відповідно як забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Обставини, що враховуються при застосування запобіжного заходу передбачені уст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_7 обрано, а в подальшому продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого також спливає.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_7 винуватим у кримінальному правопорушенні, зважаючи на необхідність виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, даних про особи, суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на умовах, визначених раніше.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,
Задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу.
Продовжити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 05.12.2025.
Продовжити неповнолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 до 06:00 години наступної доби (за винятком необхідності відвідування укриття під час повітряної тривоги) строком не більше двох місяців, тобто до 05.12.2025.
Покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: - прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; - не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або навчання, роботи.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, ХРУП №2 в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 5 днів лише в частині продовження дії запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_1