Справа № 629/666/24
Номер провадження 1-кп/629/25/25
14 жовтня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Лозова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченим раніше обраного запобіжного заходу - тримання під вартою, вказуючи на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вирішення клопотання прокурора залишив на розсуд суду, зазначив, що будь-яких змін у його сімейному, матеріальному, соціальному житті не відбулося.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, зазначила, що обвинувачений перебуває під вартою з 14.09.2023, просила обрати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, зазначила, що будь-яких змін у її сімейному, матеріальному, соціальному житті не відбулося, вказала на погіршення стану здоров'я, потребу в медичній допомозі, просила змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою -домашній арешт.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, вважала клопотання необґрунтованим, ризики прокурором недоведеними, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, підтримала клопотання ОСОБА_5 , заявила клопотання про зміну запобіжний захід - домашній арешт у нічну годину доби, посилаючись на те, що у обвинуваченої сина - ОСОБА_10 , який має дохід, є військовослужбовцем.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначив, що будь-яких змін у його сімейному, матеріальному, соціальному житті не відбулося, просив змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила обрати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд виходить з сукупного аналізу обставин передбачених ст. 178 КПК України, та зокрема аналізу особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 має повну середню освіту, розлучений, не має сталих соціальних зв'язків, не працює, заощаджень не має.
Отже суд виходить з того, що існують обставини, які свідчать про те, що маються ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- можливість переховування від суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв'язків, офіційних джерел існування, заощаджень для самостійного забезпечення своїх потреб.
- можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, дають ті обставини, що йому відоме їх місце проживання, оскільки обвинувачений ознайомився з матеріалами кримінального провадження та може робити копію відповідних документів.
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення 9 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжких злочинів, що було його основним джерелом доходу.
Судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 має повну середню освіту, розлучена, не працює, заощаджень не має, зі слів жила за рахунок своїх повнолітніх дітей, одним з яких є обвинувачений ОСОБА_6 ..
Отже суд виходить з того, що існують обставини, які свідчать про те, що маються ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- можливість переховування від суду, що підтверджується відсутністю достатньо міцних соціальних зв'язків, офіційних джерел існування, заощаджень для самостійного забезпечення своїх потреб.
- можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, дають ті обставини, що їй відоме їх місце проживання, оскільки обвинувачена ознайомилась з матеріалами кримінального провадження та може робити копію відповідних документів.
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення 8 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що було її основним джерелом доходу.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 має неповну середню освіту, не одружений, не має сталих соціальних зв'язків, не працює, заощаджень не має.
Отже суд виходить з того, що існують обставини, які свідчать про те, що маються ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- можливість переховування від суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв'язків, офіційних джерел існування, заощаджень для самостійного забезпечення своїх потреб.
- можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, дають ті обставини, що йому відоме їх місце проживання, оскільки обвинувачений ознайомився з матеріалами кримінального провадження та може робити копію відповідних документів.
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 інкримінується вчинення 8 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що було його основним джерелом доходу.
Суду не надано доказів, що у обвинуваченої ОСОБА_5 погіршився стан здоров'я, що обвинувачена потребує невідкладної медичної допомоги, що вона не отримує необхідної та належної медичної допомоги за час ув'язнення, що їй відмовляють в огляді лікарем, не проводяться медичні аналізи та обстеження, не призначається лікування. Не надано і доказів звернень обвинуваченої до медичної частини чи адміністрації установи з питань погіршення стану здоров'я, а також не надано жодної медичної документації про те, що стан здоров'я обвинуваченої перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Суд роз'яснює обвинуваченій, що у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
У СІЗО ув'язнені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер, залишених для роботи з господарського обслуговування СІЗО, або у разі потреби - до персоналу СІЗО. Медичним працівникам не дозволяється заходити до камер і залишатися там без супроводу персоналу СІЗО. Посадова особа СІЗО, до якої звернувся хворий ув'язнений, зобов'язана вжити заходів до організації надання йому медичної допомоги. Виведення на амбулаторне лікування організовується так, щоб шлях ув'язнених із камер до амбулаторії та у зворотному напрямку був найкоротшим й унеможливлював порушення вимог ізоляції. Пересування хворих на інфекційні захворювання здійснюється окремо від усіх інших осіб.
Амбулаторний прийом проводиться у медичних кабінетах режимних корпусів СІЗО за попереднім записом.
Ув'язнені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.
Ув'язнені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров'я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Оплату таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів здійснюють ув'язнені або їхні родичі за рахунок власних коштів.
Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах під наглядом медичних працівників. У разі потреби у лікуванні в умовах стаціонару ув'язнений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров'я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими та захисниками, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, в суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченим строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 314, 315, 316 КПК України, суд,
Оголосити перерву до 13.11.2025 о 14 год. 30 хв. (резервна дата 18.11.2025 о 14 год. 30 хв.)
Клопотання прокурора - задовольнити.
В задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 12 грудня 2025 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 12 грудня 2025 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 12 грудня 2025 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме 14.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_11