Справа № 642/5455/25
Провадження № 2/642/1902/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Харків
14 жовтня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Ольховського Є.Б.
з участю секретаря Василевської Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Харків цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 16.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.10.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку із відмовою від позову. Просить суд закрити провадження по справі та вирішити питання про повернення судового збору.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно до п.2 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Із заяви про закриття провадження у справі не можливо встановити дати виконання договірних зобов'язань відповідачем, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. При цьому, суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову в зв'язку з погашенням боргу відповідачем.
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria. Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що не можливо встановити - заборгованість відповідача перед позивачем була сплачена в процесі розгляду справи, або до подання позову що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача від 10.10.25 фактично є заявою про відмову від позову у зв'язку з погашенням боргу, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст.255 ЦПК України, постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Щодо повернення з судового збору, сплаченого при поданні позову, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно доч.1ст.142ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справ ісудом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд констатує, що справа перебуває на стадії судового розгляду, однак розгляд справи по суті розпочато не було.
Враховуючи вищевикладене, оскільки сторона позивача відмовилася від позову на стадії судового розгляду, однак розгляд справи по суті не відбувався, суд приходить до висновку, що заява в частині повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при пред'явленні розглядуваного позову, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,133,142,255,259-261,353-355 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суд, -
Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Провадження по справі закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товаристу з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» з державного бюджету 50 (п'ятдесят) відсотків від сплаченого судового збору, а саме суму у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. відповідно до платіжної інструкції №1783 від 09.09.2025.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.Б. Ольховський