Справа № 638/20164/25
Провадження № 1-кс/638/2607/25
14 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисниці - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221070001230 від 12 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, українки, громадянки України, яка має на утриманні 2 малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою освітою, розлученої, офіційно непрацевлаштованої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, щодо якої у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021221070000866, за ознаками ч. 2. ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України
14 жовтня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221070001230 від 12 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування за №№12025221070001230 від 12 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 11 жовтня 2025 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем мешкання в квартирі АДРЕСА_2 , під час спільного вживання спиртних напоїв зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході конфлікту з останнім, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне заподіяння смерті іншій особі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства, взявши до лівої руки кухонний ніж, який лежав на столі, нанесла останньому один удар в область живота, чим заподіяла ОСОБА_10 тілесні ушкодження.
Далі ОСОБА_4 , вважаючи, що виконала усі дії для доведення свого злочинного наміру до кінця, припинила їх. Однак вказаний злочин останньою не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, а саме через надання потерпілому ОСОБА_10 своєчасної медичної допомоги.
Згідно медичної довідки від 12.10.2025 року, виданої КНП БМР Харківської області, у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаного сліпого проникаючого поранення лівої долі печінки довжиною 7 см, крововтрата: інтраопераційно у вигляді згустків - до 500 мл.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
12.10.2025 о 12 годині 07 хвилин в порядку ст. 208 КПК України складено протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яка фактично була затримана 12.10.2025 року о 07:16.
О 14:40 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий вказує, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка, протоколом допиту малолітнього свідка, речовими доказами, протоколом допиту потерпілого, медичною довідкою.
Так, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ізюм Харківської області, українка, громадянка України, на утриманні має 2 малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою освітою, розведена, не працююча, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , відносно якої 31.01.2022 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області було направлено обвинувальний акт у КП № 12021221070000866 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (у зв'язку зі зміною підсудності обвинувальний акт перебуває у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа №623/333/22))
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час досудового розслідування встановлено, що вище перелічені ризики обґрунтовані та наявні, оскільки:
По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що нею скоєно особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, не маючи міцних соціальних зв'язків, ведучи аморальний спосіб життя, більш того, знаходячись у розшуку згідно із ухвалою головуючого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.10.2023 року (справа №623/333/22, провадження №1-кп/185/675/23, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду на території України або за її межами, що значно ускладнює контроль за процесуальною поведінкою останньої, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення - злочину підтверджується у тому числі і показами свідків та потерпілого, перебуваючи на волі, остання буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваній ОСОБА_4 можуть бути відоме місце мешкання свідків, потерпілого та їх родичів, що також дає можливість останній застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідок та потерпілий вже були допитані, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-третє, враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, не працює, не має постійного джерела прибутку, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 схильна до вчинення інших кримінальних правопорушень - злочинів (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Територія Ізюмської міської територіальної громади Харківської області, де зареєстрована та фактично мешкає підозрювана ОСОБА_4 , включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громада та територій України №376 від 28.02.2025, що ускладнює контроль за процесуальною поведінкою підозрюваної ОСОБА_4 , та значно збільшує зазначені в клопотанні ризики. Окрім цього, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого з застосуванням насильства.
Зважаючи на викладене вище, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні.
Враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливо винесеного стосовно неї обвинувального вироку за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що вона може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Тому слідчий зазначає, що застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, викладених в клопотанні, просив його задовольнити, застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати їй домашній арешт, підозрювана ОСОБА_4 просила суд не застосовувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою, з огляду на те, що ризики є недоведеними, остання не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України - запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Вивченням особи підозрюваної судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ізюм Харківської області, українка, громадянка України, маюча на утриманні 2 малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою освітою, розведена, не працююча, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима. Має задовільний стан здоров'я, інвалідності не має.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, за який законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Водночас суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею діяння, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої.
Відтак підозрювана, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому, без застосування запобіжного заходу, суд вважає доведеним ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, є розлученою, не має міцних соціальних зв'язків, веде аморальний спосіб життя, в силу ст. 89 КК України вважається не судимою особою, при цьому оголошена у розшук згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.10.2023 року (справа № 623/333/22, провадження №1-кп/185/675/23, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду на території України або за її межами, що значно ускладнює контроль за процесуальною поведінкою останньої, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, така поведінка підозрюваної свідчить свідчить про схильність останньої до вчинення злочинів та доводить існування ризику, передбаченого п. 5 частини першої статті 177 КПК України.
12.10.2025 року о 12 годині 07 хвилин в порядку ст. 208 КПК України складено протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яка фактично була затримана 12.10.2025 року о 07:16.
О 14:40 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Причетність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 12.10.2025, протоколом допиту підозрюваної від 12.10.2025, протоколом допиту потерпілого від 12.10.2025, протоколом допиту свідка від 12.10.2025, протоколом допиту малолітнього свідка від 12.10.2025, постановою про визнання речовими доказами від 12.10.2025.
Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вказані вище дії.
Суд виходить з того, що ОСОБА_4 , не має міцних соціальних зв'язків, вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням наявності вагомих доказів вчинення підозрюваною ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення-злочину, а також те, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування, може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілого, а тому запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вищевказаним ризикам та не буде сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому.
Також суд враховує обставини, характер та суспільну небезпеку вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Метою застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
3) незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підставою застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вказані вище дії.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченій.
Також суд враховує обставини, характер та суспільну небезпеку вчинення кримінального правопорушення, а саме закінчений замах на умисне вбивство.
При цьому, враховуючи реальне існування встановлених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин та характер вчинення кримінального правопорушення, а саме, особу підозрюваної, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доходить висновку, що до останньої необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваної.
За приписами частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Вирішуючи питання щодо визначення підозрюваній розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні, суд враховує приписи статей 177, 178, 182, 183 КПК України.
Виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу.
Характер вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, характер та обставини інкримінованого злочину, та тяжкість покарання також дають підстави суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України, з огляду на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, попередження від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та необхідність застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто з моменту фактичного її затримання, 07 год 16 хв 12.10.2025 до 07 год 16 хв 10.12.2025, без визначення розміру застави.
Згідно зі статтею 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221070001230 від 12 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 години 16 хвилин 10 грудня 2025 року без визначення розміру застави.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст. ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14 жовтня 2025 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1