Справа № 638/13328/25
Провадження № 2-а/638/418/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,
за участю секретаря Кутоманової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № №599 від 06.07.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Свої вимоги позивач обґрунтовує таким: 06.07.2025 у вестибюлі станції метро «Академіка Павлова» при перевірці документів працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку в зв'язку з порушенням ним правил військового обліку, після чого його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 повідомив працівників, що з 31.07.2014 його було виключено з військового обліку за станом здоров'я, про що надав відповідну довідку, а також документи про інвалідність. Незважаючи на це, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 ухвалив постанову №599 від 06.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Як убачається з мотивувальної частини постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало те, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 30 травня 2025 року о 14:00 годині, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 19.05.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 30.05.2025 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата. При цьому жодних повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 він не отримував, а про її існування дізнався лише зі змісту оскаржуваної постанови. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав того ж дня безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вважає дану постанову незаконною, а тому вважає, щовона підлягає скасуванню з наступних підстав: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.05.2007 було встановлено 3-ю групу інвалідності як інваліду з дитинства, що підтверджується Довідкою до Акту огляду МСЕК серії ХАР-06 №005326 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . Відповідно до довідки ОСОБА_1 15.08.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. В подальшому, а саме 31.07.2014 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було взято на військовий облік та одразу виключено з військового обліку відповідно до наказу МОУ №342 від 09.06.2006, тобто з того часу він перестав бути військовозобов'язаним. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 на час направлення йому повістки та на день винесення оскаржуваної постанови не був військовозобов'язаним або резервістом, позивач вважає, що на нього не поширювалися положення п. 21, 34, 41 Порядку № 560 щодо оповіщення та прибуття до ТЦК та СП, тобто він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 липня 2025 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
17.07.2025 копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів було доставлено до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.07.2025 представником відповідача через «Електронний суд» було надано відзив на позовну заяву з доданими до неї документами.
Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Відповідно до абз. 4 п. 9 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
19.05.2025 року засобами поштового зв'язку на адресу позивача була направлена повістка № 3521343 з вимогою прибуття на 30.05.2025 року о 14:00 годині для уточнення даних до ТЦК та СП. Відповідно до інформації Укрпошти повістка не отримана та повернута за місцем обслуговування. Поважних причин неприбуття по повістці позивач не надав. Отже, на думку відповідача, позивачем не дотримано вищенаведені вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тим самим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення не складався з огляду на приписи ст. 258 КУпАП. 06.07.2025 року щодо позивача уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП винесено постанову № 599 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, копію якої позивач отримав в той же день.
У зв'язку з чим відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань до суду не надходило.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи з наведених обставин, неприбуття учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, неприбуття представника відповідача у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 24.02.2022 при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 без поважних на те причин не з'явився за викликом по повістці 30.05.2025 о 14:00 годин, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 19.05.2025 року через віділення Укрпошти, рекомендованим поштовими повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 , причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи та доданих документів, які надав до суду позивач, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.05.2007 було встановлено 3-ю групу інвалідності, як інваліду з дитинства, що підтверджується Довідкою до Акту огляду МСЕК серії ХАР-06 №005326 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . Відповідно до довідки (взамін військового квитка), ОСОБА_1 15.08.2006 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр. 1 ст. 86 а розкладу хвороб (наказ МО України 1994р. №2, 1999 №207). В подальшому, а саме 31.07.2014 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було взято на військовий облік та одразу виключено з військового обліку відповідно до наказу МОУ №342 від 09.06.2006 року.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 на час направлення йому повістки та на день винесення оскаржуваної постанови не був військовозобов'язаним або резервістом, відтак на нього не поширювалися положення п. 21, 34, 41 Порядку № 560 щодо оповіщення та прибуття до ТЦК та СП.
Поряд з тим ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зазначає, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Однак, постанова, що оскаржується, містить причину виклику ОСОБА_1 - для уточнення даних. Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Відповідно до ч. 5 ст. 5, а також ст. 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності №599 від 06.07.2025 щодо ОСОБА_1 не зазначено, які саме дані необхідно було уточнити, та які саме заходи вживались щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 і внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Адже така інформація має суттєве значення для встановлення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
З метою повноцінного розгляду справи суд з'ясовує питання про належне та своєчасне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи та обізнаність особи про прийняту постанову про накладення штрафу. Для цього суд перевіряє чи було дотримано уповноваженою особою приписів, унормованих у статті 278 КУпАП («Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення»), відповідно до яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Отже, необхідність дотримання належного та своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду адміністративної справи прямо регламентована приписами п. 3 статті 278 КУпАП.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
На необхідність дотримання процедури повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за приписами Кодексу України про адміністративне правопорушення наголошує і Верховний Суд.
Так, оскільки у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття судом апеляційної інстанції та не підлягає касаційному оскарженню, суди у судових рішеннях згідно з положеннями ст. 242 КАС України (щодо необхідності врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду), посилаються на правові висновки Верховного Суду, у справах, які перебували у провадженні касаційної інстанції, у зв'язку із передачею справ, які були не розглянуті та передані з Вищого адміністративного суду України, до внесення відповідних змін у законодавство України.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі правові висновки: «Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Чинне законодавство України покладає обов'язок щодо такого повідомлення на уповноважену посадову особу. Водночас зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
У матеріалах справи відсутня інформація щодо завчасного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме за три дні до призначеної дати розгляду.
Крім того дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до змісту ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з абз. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210'1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Всупереч вимогам ст. 258 КУпАП відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_6 не було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові № №599 від 06.07.2025, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також за наявності порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №599 від 06.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 484,40 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 7, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову №599 від 06.07.2025, винесену т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 484,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Поляков