справа № 619/6039/25
провадження № 2-о/619/192/25
13 жовтня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, подану в інтересах держави в особі: Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області, про визнання спадщини відумерлою,
встановила:
Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду із заявою в інтересах держави в особі: Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області, у якій просить визнати спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та складається із земельної ділянки площею 7, 2027 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322685500:01:008:0218, розташованої на території Золочівської територіальної громади (колишньої Світличненської сільської ради) запис № 85 від 12.02.2003 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю - відумерлою; передати відумерлу спадщину, розташовану на території Золочівської територіальної громади (колишньої Світличненської сільської ради) у власність Золочівській територіальній громаді.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У заяві про визнання спадщини відумерлою прокурор посилається на те, що він звільняється від сплати судового збору на підставі п. 15-1 ч. 1 ст. 5 3акону України «Про судовий збір», оскільки діє в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради Богодухівського району.
Статтею 5 3акону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 3акону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.
Разом з тим, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звернувся прокурор в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість звільнення від сплати судового збору окремим категоріям сторін, однак до переліку таких категорій сторін органи прокуратури не відносяться.
Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі та не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб'єктом звернення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що прокурор у даних правовідносинах є суб'єктом сплати судового збору. Аналогічні положення містяться в постанові Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 642/3048/23 (провадження № 61-1077св24).
Так, згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 3акону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана юридичною особою, складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3 028,00 грн.
Отже, Богодухівській окружній прокуратурі Харківської області за подання заяви в інтересах держави в особі: Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 514,00 гривень
за платіжними реквізитами: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дергачівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини - вимога щодо сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (наприклад у рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
За таких обставин, в силу ч.1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 4, 175,177, 185, 186, 293, 294 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, подану в інтересах держави в особі: Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без руху.
Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення.
Суддя О. В. Пруднікова