Справа № 405/5141/25
провадження № 1-кс/405/2557/25
10.10.2025 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні № 12025120000000480 від 14.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України про скасування арешту майна,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 18.08.2025 року у кримінальному провадженню № 12025120000000480 від 14.08.2025 року на транспортний засіб «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що на теперішній час слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області виконані всі необхідні слідчі дії ( огляд транспортного засобу, призначені та проведені всі необхідні експертизи), тому виникла потреба звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту на майно.
Власник майна у судове засідання не з'явилася, в клопотанні зазначила про розгляд клопотання без її участі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, звернувся із заявою без його участі, вказав, що проведено всі судові інженерно-транспортні експертизи, тому проти задоволення клопотання не заперечує.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище обставини, дотримуючись розумних строків розгляду даного клопотання слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання про скасування арешту майна відповідно до поданих матеріалів.
Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши пояснення представника власника майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувало кримінальне провадження № 12025120000000480 від 14.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
18.08.2025 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького накладено арешт на «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), із забороною користування та розпорядження останнім, користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а власником ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
У даному випадку арешт накладено відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
Отже, відзначається, що обставини викладені в клопотанні про скасування арешту знайшли своє підтвердження під час його розгляду, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що наданими матеріалами доведено, що відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому наявні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18.08.2025 року, в рамках кримінального провадження № 12025120000000480.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.132,174, 369-372 КПК України, -
постановив:
клопотання власника майна ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 18.08.2025 року у кримінальному провадженню № 12025120000000480 від 14.08.2025 року (ун. № 405/5141/25, провадження № 1-кс/405/2102/25) з «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ) який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належать ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5