Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/348/25
Провадження № 3/391/177/25
14.10.2025р. селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Капиш Вікторія Миколаївна, розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріли про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, 23.04.2025 року о 15:25 год в селищі Компаніївка по вул. Перемоги, 138, ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом Honda dio б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляд справи повдомлявся належним чином про що свідчать довідки про доставку повідомлення «Судова повістка».
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Євладенко Л.С. подала до суду письмові пояснення, в яких просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та пояснила, що його винуватість, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за інкриміноване його вчинення правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнається у повному обсязі, так як з відеоматеріалів долучених до адміністративної справи неможливо зробити висновок, що транспортним засобом «Хонда» керував саме ОСОБА_1 , вказала на те, що транспортний засіб Honda працівниками поліції не зупинявся.
Також в поясненнях адвокат зазначила, що відповідно до талону на транспортний засіб мопед Honda має об'єм двигуна - 49см3; 5к/с потужності що дорівнює 3,6775 кВт., та порівнюючи поняття «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» зазначила, що електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
Крім того в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Євладенко Л.С. ще раз наголосила на тому, що відеозаписи надані до матеріалів справи не підтверджують факт перебування ОСОБА_1 за кермом, працівниками поліції ОСОБА_1 не зупинявся, більш того на відеозапису чутно, як дружина ОСОБА_1 говорить, що особисто («лічно») була за кермом.
Заслухавши пояснення захисника вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що пояснення захисника спростовуються долученими та оглянутими під час розгляду справи протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом, які долучені до матеріалів справи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість підтверджується доказами дослідженими у судовому засіданні:
- протоколом серії ЕПР1 № 309700 від 23.04.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , яким зафіксовано вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 не проводився;
- диском з файлом відеофіксації відповідно до якого працівник поліції підходять до ОСОБА_1 , який стоїть біля мопеду та запитує: «Пане водій чому здійснюєте рух без державного номерного знаку, без мотошоломів?» На що ОСОБА_1 відповідає: «50 кубиків, який тут може державний номер бути?» Згодом, після перевірки документів працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи вживав останній алкогольні напої, на що ОСОБА_1 говорить «Ні», працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомого алкприладу «Драгер» або в закладі охорони здоров'я бо виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, почервоніння обличчя, порушення мови. На що ОСОБА_1 говорить «Ні».
Досліджені докази є узгодженими між собою і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Щодо пояснень адвоката наданих в запереченнях та в судовому засіданні, судом дані пояснення розцінюються як обраний спосіб свого захисту та спростовуються файлом відеофіксації, відповідно до якого ОСОБА_1 жодного разу під час спілкування з працівниками поліції не вказав працівникам поліції, що не він кермував транспортним засобом Honda dio, а його дружина.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 13-06.
Згідно з ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Згідно п. 1.10 ПДР України мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і мопед, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
Так, диспозиція статті 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи із диспозиціїх вказаної статті суб'єктом відповідальності за ст. 130 КУпАП є будь які повнолітні особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність та керують транспортними засобом.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Також, нормами статті 130 КУпАП встановлено, що для притягнення для відповідальності за вказаною статтею особа не повинна мати статус водія механічного транспортного засобу в розумінні вимог ПДР України, як особа, яка керує механічними транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 23 квітня 2025 року керував мопедом Honda.
Як вбачається з матеріалів справи, та наявною копію талону на транспортний засіб мопед «Honda», транспортний засіб має потужність 5 кінських сил, об'єм двигуна, см3 - 49, а тому, суд доходить висновку, що мопед Honda є транспортним засобом в розумінні частини 1 статті 130 КУпАП.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Надаючи оцінку зазначеним доказам судом відзначається, що дані, які у них викладені узгоджуються між собою та не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом.
Вказані докази є належними і допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст.33 КУпАП суд враховує: особу порушника, відносно якого були складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил безпеки дорожнього руху, при цьому, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, тому вважаю за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Крім того суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 40-1КУпАПз правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313000149000011001, ЄДРПОУ 37918230, Код бюджетної класифікації 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп). (ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106).
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У разі несплати правопорушником у зазначений термін штрафу у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові, який становить 34 000,00 грн.
Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.М. Капиш