Справа № 354/911/25
Провадження № 1-кп/354/160/25
14 жовтня 2025 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микуличин Яремчанської міськради Івано-Франківської області, українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, із середньою спеціальною освітою, на утриманні нікого не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України,-
встановив:
ОСОБА_5 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, за наступних обставин.
17 травня 2025 року близько 05:00 год. ОСОБА_5 з метою вчинення незаконної порубки дерев, направився в лісовий масив Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, який розташований в адміністративних межах с. Микуличин Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перебуваючи в лісовому масиві кварталу 13, виділу 14 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без відповідного дозволу, за допомогою бензопили спиляв одне дерево породи «ялина», чим заподіяв істотну шкоду Яремчанській міській раді Надвірнянського району Івано-Франківської області в розмірі 81 144 грн.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.
20 травня 2025 року близько 21:00 год. ОСОБА_5 з метою вчинення незаконної порубки дерев, повторно направився в лісовий масив Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, який розташований в адміністративних межах с. Микуличин Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перебуваючи в лісовому масиві кварталу 13, виділу 14 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без відповідного дозволу, за допомогою бензопили повторно спиляв одне дерево породи «Ялиця біла», чим спричинив тяжкі наслідки Яремчанській міській раді Надвірнянського району в розмірі 336 022,40 гривень, що більше як у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 травня 2025 року близько 06:00 год. ОСОБА_5 з метою вчинення незаконної порубки дерев, повторно направився в лісовий масив Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, який розташований в адміністративних межах с. Микуличин Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перебуваючи в лісовому масиві кварталу 13, виділу 14 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без відповідного дозволу, за допомогою бензопили повторно спиляв одне дерево породи «Ялиця біла», чим спричинив тяжкі наслідки Яремчанській міській раді Надвірнянського району в розмірі 341 958,40 гривень, що більше як у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 27 травня 2025 року близько 06:00 год. ОСОБА_5 з метою вчинення незаконної порубки дерев, повторно направився в лісовий масив Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, який розташований в адміністративних межах с. Микуличин Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перебуваючи в лісовому масиві кварталу 13, виділу 14 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без відповідного дозволу, за допомогою бензопили повторно спиляв одне дерево породи «Ялиця біла», чим спричинив тяжкі наслідки Яремчанській міській раді Надвірнянського району в розмірі 187 622,40 гривень, що більше як у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 31 травня 2025 року близько 22:00 год. ОСОБА_5 з метою вчинення незаконної порубки дерев, повторно направився в лісовий масив Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, який розташований в адміністративних межах с. Микуличин Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перебуваючи в лісовому масиві кварталу 13, виділу 14 Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без відповідного дозволу, за допомогою бензопили повторно спиляв одне дерево породи «Ялиця біла», чим спричинив тяжкі наслідки Яремчанській міській раді Надвірнянського району в розмірі 294 470,40 гривень, що більше як у шістдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.246 КК України та ч.4 ст.246 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини кримінального провадження, а також визнав цивільний позов про відшкодування шкоди в повному обсязі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень та визнав свою вину повністю у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.246 та ч.4 ст.246 КК України, та розмір заявленого цивільного позову, з'ясувавши при цьому те, що обвинувачений правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд, ураховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а також переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.246 КК України та ч.4 ст.246 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії в межах висунутого обвинувачення за ч.3 ст.246 КК України, як незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду та за ч.4 ст.246 КК України, як незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2013 року № 7, ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Так, суд ураховує, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та тяжким злочином.
Досліджені дані про особу ОСОБА_6 вказують на те, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером, за місцем мешкання характеризується формально, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Так, суд, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.3 ст.246, ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд враховує обставини провадження, особу обвинуваченого, визнання ним вини у скоєному і вважає за доцільне визначити остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини, суд, з урахуванням положень, зокрема ст.75 КК, приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.
Суд не погоджується з думкою прокурора, який просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, та наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання суду, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб, а тому таке покарання може бути призначене лише тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, не сприятиме її виправленню.
Так, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, зробив для себе правильні висновки та запевнив суд, що подібного більше не вчинятиме.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі та застосування до нього ст.75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, суд, діючи відповідно до положень ч.1 ст.76 КК України, покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Вирішуючи цивільний позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про відшкодування шкоди в розмірі 1 241 217,60 грн., суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового кодексу України.
Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про відшкодування шкоди в розмірі 1 241 217,60 грн., підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченим у вчиненні інкримінованих злочинів, шкода та розмір заявлених позовних вимог не оспорюється та є доведеними в ході судового розгляду, а тому шкода, завдана внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової екологічної експертизи №СЕ-19/109-25/8638-ФХЕД від 05.06.2025 вартість якої становить 1782,80 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази по кримінальному провадженню підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 246, ч. 4 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч.4 ст.246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати за проведення судової екологічної експертизи №СЕ-19/109- 25/8638-ФХЕД від 05.06.2025 вартість в сумі 1782,80 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.
Цивільний позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Яремчанської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 1 241 217,60 грн.
Речові докази:
- 10 стовбурів дерев довжиною по 5м, 2 стовбури дерев по 6м, 1 стовбур дерева довжиною 7м та 3 стовбура дерева довжиною близько 12м, які передано на відповідальне зберігання інспектору з охорони природи Підліснівського ПНДВ КНПП ОСОБА_7 - залишити Підліснівськомуо природоохоронному науковому-дослідному відділенню Карпатського національного природного парку;
- належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 бензопилу марки «Husgvarna 340» оранжевого кольору - конфіскувати в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_8