Справа № 352/2404/25
Провадження № 1-кс/352/499/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
14 жовтня 2025 р. м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091250000280 від 12.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий слідчого відділення Відділення поліції № 1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 11.10.2025, приблизно о 21 год 20 хв, у темну пору доби та дощову погоду, водій ОСОБА_6 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Jeep», моделі «Сherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-10 сполученням «Стрий-Мамалига» 85 км+630 м між населеними пунктами с. Нова Гута та с. Майдан Івано-Франківського району у напрямку з м. Івано-Франківськ до м. Стрий Львівської області.
У той час, попереду ОСОБА_6 в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «310D», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який здійснював перевезення пасажирів із с. Старуня Івано-Франківського району до м. Стрий Львівської області.
В подальшому, водій ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, наближаючись до залізничного моста поблизу с. Майдан Івано-Франківського району, на заокругленій ділянці дороги та мокрому асфальтному покритті проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримуючись безпечної дистанції, допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz», моделі «310D», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 .
При цьому, ОСОБА_6 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України: п. 1.5., п. 2.3.б), п. 2.3.д) п 2.9) а) п. 12.1., п. 12.2., п. 13.1.
У результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «310D», державний номерний знак НОМЕР_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому суглобових відростків С3,4,5, зліва, забій м'яких тканин грудної клітини; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітки, перелому 7-8 ребер справа; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці зі зміщенням; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді заритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 9 ребра справа та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забою грудної клітки, перелому ребер зліва.
12 жовтня 2025 року слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) за даним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12025091250000280 і цього ж дня розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, з професійно-технічною освітою, не одружений, на утриманні нікого не має, раніше не судимий.
Цього ж дня, 12.10.2025, о 03:25 год ОСОБА_6 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
12 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.10.2025 з додатком - схемою ДТП, довідкою КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 13.10.2025, згідно якої у крові ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт 0,37 проміле, в сечі виявлено етиловий спирт 0,59 проміле, протоколом затримання особи від 12.10.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий зазначає, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий вказує, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам.
При цьому просив, з урахуванням викладеного, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_6 заставу - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням визначених КПК України обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий просили, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 клопотання задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечив відносно заявленого клопотання просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав клопотання захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
12.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об'єктивно пов'язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Таким чином слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно п.3 ч.2 ст. 177 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Проте підозрюваний після дорожньо-транспортної пригоди місце пригоди залишив, не надавши жодної допомоги потерпілим та з даного приводу органи правопорядку або органи, що надають швидку медичну допомогу не повідомив.
Така поведінка підозрюваного свідчить про переховування його від органів досудового розслідування, намагання сховатись від поліції та суду, а відтак суд вважає, що прокурором доведено факт переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.
При наданні оцінки даних стосовно підозрюваного ОСОБА_6 судом встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, мешкає за адресою АДРЕСА_2 , будь-яких міцних, сталих соціальних зв'язків не має, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 та ч.2, ч.4, ч.5 ст. 126 КУпАП.
На переконання слідчого судді, з урахуванням обставин вчинення кримінального правовпорушення, особи підозрюваного, менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт на даний час не здатні забезпечити виконання процесуальних обов'язків з боку ОСОБА_6 .
Доводи захисника щодо можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд не бере до уваги, оскільки наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не зможуть забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов'язків. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на теперішній час, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
В той же час враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, тяжкість злочину, які інкримінуються підозрюваному, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу в розмірі 15 прожиткових мінімумів доходів громадян, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45420 грн, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулювати соціальну поведінку.
Строк тримання під вартою визначити терміном на 60 днів з моменту затримання, тобто з 12.10.2025 до 10.12.2025 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.12.2025 року з визначенням розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислюється з моменту затримання, а саме 12.10.2025 року по 10.12.2025 року включно.
Тримання під вартою буде здійснювати Державна установа «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Визначити заставу - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тисменицького районного суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк до 10.12.2025 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:
1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1