Справа № 932/8961/25
Провадження № 3/932/3327/25
10 жовтня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 , за ч. 1ст. 156 КУпАП,
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 447819 від 14.07.2025, відповідно до якого - 14.07.2025 о 17:00 год., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахі буд. 15, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюнових виробів, без марок акцизного податку, а саме курильний пристрій «Ельбар», чим порушила вимоги ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом надіслання телефонограми за номером телефону, вказаному в протоколі, яку воні отримала особисто, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про перенесення та відкладення розгляду справи не надала.
Представником ОСОБА_1 адвокатом Гусаровим В.О. подано клопотання до суду про закриття провадження у адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що з даним протоколом він повністю не згоден, вважає, що матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в її діях складу правопорушення за наступних обставин:
- ОСОБА_1 нікому не здійснювала продажу електронних сигарет у місці та час вказані у протоколі, що підтверджується тим, що у справі відсутні будь-які докази їх продажу ОСОБА_1 будь-кому;
- в матеріалах справи відсутні відеозаписи з особистих бодікамер поліцейських, свідки поліцейськими також не залучились;
- з протоколу взагалі не зрозуміло, кому здійснювала продаж ОСОБА_1 ; чи була взагалі здійснена оплата за товар, ким та кому вона була здійснена, у якій формі (готівкова або безготівкова) і у якій сумі; чи видавався чек; чи вилучалася виручка; чи передавався сам товар, ким та кому; хто і кому передавав кошти за товар і яку суму.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи надане клопотання про закриття провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно з положенням ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.
Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судовий розгляд повинен провадитися в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підтвердження факту правопорушення до суду надано протокол, який містить одноосібні висновки працівника поліції, без конкретизації кому саме здійснювався продаж тютюнових виробів без установленої марки акцизного податку, не зафіксовано факту продажу та отримання грошей.
Інші відомості, які б підтверджували факт продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку відсутні, зокрема відсутня відеофіксація правопорушення, відсутня процедура контрольної закупки, відсутні пояснення свідків та понятих, що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності здійснювала діяльність, за яку передбачена відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП, що виключає кваліфікуючі ознаки за ч.1 ст. 156 КУпАП.
Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі, а також збирати докази обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог діючого законодавства докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої унаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.
Згідно з ч.1 ст.17Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який …встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.62Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7, 156, 245, 247, 251, 280, 284-285КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра десяти днів з дня її винесення.
Суддя