13 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/15427/25
Провадження № 11-кп/820/607/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року у кримінальному провадженні №12025243460000206, внесеному до ЄРДР 06 травня 2025 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красилів Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницького області від 23.02.2024 року за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, який ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 12.12.2024 року, відповідно до ст. 53 КК України, замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
На підставі ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_6 призначено остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року, заміненого ухвалою цього ж суду від 12.12.2024 року, із застосуванням положень ст. 72 ч. 1 п.п. 4,5 КК України, у виді 2 років 30 днів пробаційного нагляду.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, яке ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 12.12.2024 року, відповідно до ст. 53 КК України, через несплату частину суми штрафу у розмірі 14 000 гривень замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт.
30.12.2024 року ОСОБА_6 поставлено на облік в Хмельницькому районному відділі №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області.
У подальшому, 18.03.2025 року в Хмельницькому районному відділі №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області ОСОБА_6 ознайомився під особистий підпис з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання у виді громадських робіт, під час чого останній попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання. В той же день ОСОБА_6 отримав направлення в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради для відбування покарання у виді громадських робіт.
Так, ОСОБА_6 , будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, достовірно знаючи про необхідність відпрацювання громадських робіт, без поважних причин, умисно, з метою ухилитися від відбування покарання, у період часу з 24.03.2025 року по 17.04.2025 року жодного разу не з'явився для відбування громадських робіт в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради, не маючи на те законних підстав чи будь-яких поважних причин, тобто умисно, свідомо ухилявся від виконання покарання у виді громадських робіт.
У зв'язку із чим, інспектором органу з питань пробації 17.04.2025 року ОСОБА_6 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч. 2 КК України, з яким він ознайомився та власноручно підписав.?
17.04.2025 року ОСОБА_6 повторно отримав направлення в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради для відбування громадських робіт.
Однак, ОСОБА_6 , будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, достовірно знаючи про необхідність відпрацювання громадських робіт, без поважних причин, умисно, з метою ухилитися від відбування покарання, у період часу з 22.04.2025 року по 16.05.2025 рокужодного разу не з'явився для відбування громадських робіт в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Південно-Західна» Хмельницької міської ради, не маючи на те законних підстав чи будь-яких поважних причин, тобто умисно, свідомо ухилявся від виконання покарання у виді громадських робіт.
Отже, вказаними протиправними діями ОСОБА_6 , діючи умисно, ухиляється від відбування покарання згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2024 року, якою йому замінено покарання у виді несплаченої частини штрафу в розмірі 14 000 гривень, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року, покаранням у виді 240 годин громадських робіт, внаслідок чого не відпрацював жодної години.
Своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389 ч.2 КК України.
Висновки прийнятого рішення, викладені у вироку суду першої інстанції.
Суд першої інстанції кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 , як ухилення засудженого від відбування покарання та кваліфікував його дії за ст. 389 ч. 2 КК України, призначив обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України, та на підставі ст.71, ст.72 ч.1 п.п.4,5 КК України остаточно призначив йому покарання у 2 років 30 днів пробаційного нагляду.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ст. 389 ч. 2 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 59-1 ч. 2 КК України. На підставі ст.ст. 71,72 ч.1 п.п.4,5 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року, заміненого ухвалою цього ж суду від 12.12.2024 року, призначивши обвинуваченому остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки 30 днів, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 59-1 ч.2 КК України.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги прокурор вказує, що суд при винесенні рішення не виконав імперативних норм закону, а саме призначив остаточне покарання ОСОБА_6 без застосування ст.59-1 КК України, зміст якої полягає в тому, що суд покладає на засудженого до прбоційного нагляду такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, а саме не застосовано закон, який у даному провадженні підлягав застосуванню.
Узагальнені доводи учасників апеляційного перегляду провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність просила вирок суду скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий.
Обвинувачений не заперечував проти апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників апеляційного перегляду провадження, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, та виходить з наступного.
Мотиви, з яких виходив суд при винесенні вироку з посиланням на норми кримінального та процесуального закону.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються фактичні обставини вчинення злочину, встановлені судом першої інстанції, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.389 ч.2 КК України, апеляційний суд не переглядає вирок в цій частині.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає слушними.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України і призначено йому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду. Згідно ст. 59-1 КК України ухвалено покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року, заміненого ухвалою цього ж суду від 12.12.2024 року, із застосуванням положень ст. 72 ч. 1 п.п. 4,5 КК України, у виді 2 років 30 днів пробаційного нагляду.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таким чином, доводи прокурора, що законом про кримінальну відповідальність імперативно передбачено, що при визначенні покарання у виді пробаційного нагляду суд обов'язково повинен покласти на засудженого обов'язки, передбачені ст.59-1 ч.2 КК України заслуговують на увагу.
Цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано. Отже, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст.59-1 ч.2 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до ст. 407 ч. 1 п. 3 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок повністю чи частково та ухвалєю новий вирок. Статтею 409 ч. п.4 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора та приходить до висновку про скасування вироку щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку в цій частині, у відповідності з вимогами ст. 420 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання -скасувати.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ст.389 ч.2 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 59-1 ч. 2 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначити покарання ОСОБА_6 шляхом повного приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2024 року, заміненого ухвалою цього ж суду від 12.12.2024 року, із застосуванням положень п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, та призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років 30 (тридцяти) днів пробаційного нагляду.
На підставі ст. 59-1 ч. 2 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення .
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2