Справа № 441/859/25 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н. І.
Провадження № 33/811/1338/25 Доповідач: Партика І. В.
07 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 20 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 02 травня 2025 року о 19 год. 41 хв., по вул. Львівська в м. Городок Львівської області, керував автомобілем «Джелі Атлас ПРО », з державним номерним знаком НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився, зі застосуванням приладу «Драгер» 6820, на місці зупинки транспортного засобу, та результат огляду - 1.61 проміле (проба позитивна), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з оскаржуваною постановою він не погоджується, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що за кермом транспортного засобу «Джелі Атлас ПРО », перебував його друг ОСОБА_2 , про що він повідомляв працівників поліції, окрім того не заперечував, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
12 вересня 2025 року в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, не прибув, подав клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою, 30 вересня 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із погіршенням його здоров'я, 7 жовтня 2025 року апелянта у судове засідання апеляційного суду, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув, подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою, жодних даних на підтвердження даної інформації не долучив до клопотання, в телефонному режимі просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та вивчивши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №918298 від 2 травня 2025 року (а.с. 5), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», результат 1,61 проміле;
- роздруківкою приладу «Drager 6820» (а.с. 6), з якої вбачається, що огляд на стан сп'яніння було проведено 2 травня 2025 року о 19 год. 51 хв. результат 1.61 проміле, з результатом водій ознайомлений, що підтверджується його підписом;
- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 7), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено у воді ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук), у зв'язку із чим проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомог приладу «Drager Alkotest 6820», результат 1,61 проміле. З результатом ОСОБА_1 , погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 9), з якого встановлено, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, у зв'язку із тим, що в нього виявлено ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом, на якому зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 , який перебуває за кермом транспортного засобу, під час опитування водію повідомлено причину зупинки транспортного засобу, після чого він повідомив, що вживав алкоголь близько двох годин до того як його зупинено працівниками поліції, у зв'язку із чим йому повідомлено ознаки сп'яніння, які виявлено патрульними в нього, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, надано герметично запаковану трубочку, перевірено прилад «Drager Alkotest 6820» (прилад чистий), результат 1. 61 проміле, з результатом водій погодився, відмовився від огляду в медичному закладі, працівники поліції відсторонили водія від керування транспортним засобом, ознайомили його з протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта, що за кермом транспортного засобу «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 ,, перебував його друг ОСОБА_2 , про що він повідомляв працівників поліції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції. що він не виконував функції водія, окрім того в транспортному засобі «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 ., на момент опитування, відсутні інші особи, а ОСОБА_1 перебуває на місці призначеному для водія.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
постанову Городоцького районного суду Львівської області від 20 серпня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.