Справа № 450/2475/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/83/25 Доповідач: ОСОБА_2
13 жовтня 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_7 ,
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання про арешт майна, процесуальні витрати та речові докази.
Згідно оскаржуваного вироку суду, ОСОБА_6 , 4 січня 2020 року близько 19 год. 00 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по дорозі від с.Сороки-Львівські Пустомитівського району Львівської області на 533 км +500м автодороги Київ-Чоп, що поблизу с.Ямпіль Пустомитівського району Львівської області порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р із змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.5, 2.3 (б,д,), 16.11 ПДР та не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР, тобто проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, а саме на автодорогу Київ-Чоп , маючи намір переїхати через проїздну частину вказаної автодороги, щоб в подальшому рухатись в напрямку до с.Ямпіль Пустомитівського району Львівської області перед дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР, виїхав на смугу для руху автомобіля марки «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , яка рухалась по головній автодорозі Київ-Чоп в напрямку до м. Києва не надав їй переваги в русі, внаслідок чого між транспортними засобами відбулось зіткнення.
В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, а саме: тупу травму грудної клітки, яка виразилась забоєм легень і ускладнилась правобічним пневмогемотораксом ( під час операції дренування правої плевральної порожнини під тиском виділилось повітря та 100мл. крові), були загрозливими для життя в момент заподіяння і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
Таким чином ОСОБА_6 порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Не погоджуючись із даним вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити виправдувальний вирок у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На підтримку своїх апеляційних вимог покликається, що вирок суду щодо нього є неповним, незаконним та необґрунтованим, ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються не неповно та однобічно досліджених доказах.
Вважає помилковим висновок місцевого суду щодо вирішення клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами висновки експерта № 15/2/328 від 01.04.2020 та № 1132 від 27.09.2021, оскільки в основу цих висновків лягла інформація, яка не є доказовою.
Вказує, що він та ОСОБА_9 в ході досудового розслідування вказували на те, що швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_8 безпосередньо перед зіткненням становила не менше 150 км/год. Водночас згідно висновку експерта № 15/2/328 при проведенні експертизи для розрахунків було прийнято умовну величину максимально допустимої швидкості руху автомобіля у місці пригоди - 90 км/год, оскільки, як зазначив експерт, величина швидкості руху 150 км/год не може використовуватись під час дослідження, а величина 256 км/год є технічно неспроможною.
Стверджує, що у висновку експерт навів розрахунки, які суттєво відрізняються від реальних даних, встановлених під час слідчого експерименту, і врахування експертом швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_8 , - 90 км/год демонструє те, що за таких умов ДТП не могло бути вчиненим, оскільки час швидкості руху автомобіля Hyundai в такому випадку більш ніж у два рази перевищує швидкість руху автомобіля ВАЗ.
Вказує, що з аналогічних підстав має бути визнаним недопустимим доказом і висновок експерта № 1132, адже це висновок також складено на припущеннях, а не на основі фактичних даних.
Щодо висновку судової авто технічної експертизи № 87-Е вказує, що з даного висновку не вбачається на підставі чого, експертами взято до уваги за основу швидкість руху автомобіля Hyundai - 90 км/год.
Наголошує, що з огляду на дані слідчого експерименту швидкість руху автомобіля Hyundai перед зіткненням становила 187 км/год, і така швидкість повністю відповідає його показанням та показанням свідка ОСОБА_9 , результатам слідчих експериментів та технічним характеристиками автомобіля Hyundai. Однак експертами така швидкість як можлива не досліджувалась. Крім цього, висновок експерта № 87-Е є недопустимим доказом і тому, що у такому висновку має бути зазначено про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений до суду.
Акцентує, що за умови швидкості руху автомобіля Hyundai - 187 км/год, порушення допущені іншим водієм не перебували б у прямому причинному зв'язку з настанням ДТП, оскільки саме надмірна швидкість створила аварійну ситуацію.
Вважає, що за наведених обставин, у ході судового розгляду не було встановлено швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_8 , а тому є обґрунтовані сумніви у висновках суду про доведеність його вини.
Звертає увагу, що суд для встановлення точної швидкості руху автомобіля Hyundai хоча і призначив додаткову та повторну судово-автотехнічні експертизи, однак все ж таки покликався у своєму рішенні на висновки цих експертиз, які так і не надали відповіді на запитання про швидкість руху автомобіля Hyundai у момент зіткнення.
Просить повторно дослідити висновки експерта № 15/2/328 від 01.04.2020, № 1132 від 27.09.2021 та № 87-Е від 22.04.2022 та визнати ці висновки недопустимими доказами.
На апеляційний розгляд обвинувачений ОСОБА_6 не прибув (на відеоконференцзв'язок не вийшов) та про причини неявки не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи він був повідомлений належним чином особисто у минулому судовому засідання 11.09.2025 року.
Також на апеляційний розгляд не прибула захисник ОСОБА_10 , при цьому захисник по електронній пошті подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою дитини, до якої додала результат огляду сімейного лікаря від 13.10.2025 про хворобу ОСОБА_11 , 2018 р.н.. Водночас до клопотання захисник ОСОБА_10 не додала жодних документів, які би підтверджували родинні відносини між нею та ОСОБА_11 , через що неявка захисника колегією суддів визнається неповажною.
Крім того слід вказати, що зазначена справа вже вшосте призначається до розгляду, і попередні п'ять разів (19.03.25, 16.04.25, 28.05.25, 25.06.25 та 11.09.25 року) відкладення розгляду справи відбувалось за клопотання сторони захисту, що може обґрунтовано свідчити про умисне затягування розгляду даної справи стороною захисту.
За таких обставин та у відповідності до вимог ч.4 ст.405 КПК України колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання обвинуваченого та його захисника не перешкоджає проведенню розгляду справи.
При апеляційному розгляді прокурор заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого з огляду на безпідставність такої, зазначивши про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку дотримані.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження.
Вирок суду ухвалений на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення за наведених у вироку суду обставин, суд першої інстанції обґрунтував, зокрема:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2020р. з схемами, фототалицями на автодорозі Київ-Чоп 533км +500м перехрестя між с.Ямпіль - с.Сороки-Львівські Львіського району Львівської області, яким зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіля марки «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП, зони осипу скла та уламків пластмаси, слідову інформацію, локалізацію пошкоджень на транспортних засобах, місце розташування від'єднаних коліс, вище перелічені транспортні засоби були вилучені;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 із схемою за участі ОСОБА_6 , згідно якого останній повідомив, що 04.01.2020 близько 19:00 год. він керуючи автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі сторони с.Сороки-Львівські і наближався до перехрестя з головною дорогою Київ-Чоп та перед виїздом зупинився. ОСОБА_6 вказав на розташування автомобіля «Hyundai Santa Fe» в момент початку руху керованого ним автомобіля в напрямку головної дороги та замірами встановлено відстань 29,4м. На місці пригоди було встановлено, що через наявне вуличне електроосвітлення елементів проїзної частини дороги «Київ-Чоп» становить понад 150м. ОСОБА_6 припустивши, що зможе безпечно виконати маневр проїзду перехрестя розпочав рух. В той момент, коли його автомобіль вже виїхав на праву смугу,якщо рухатись в напрямку до м. Київ відбулось зіткнення з автомобілем «Hyundai Santa Fe». На думку ОСОБА_6 швидкість руху автомобіля «Hyundai Santa Fe» перед пригодою становила в районі 150км/год. Проводився експеримент по встановленню загального часу, який пройшов з моменту початку руху автомобіля і до моменту зіткнення було встановлено, що відстань у 18,6м автомобіль долає за час: 1)5,6с; 2) 4,1с; 3) 4,16с. Експериментом по встановленню часу, який пройшов з моменту виїзду автомобіля на головну дорогу і до моменту зіткнення було встановлено, що відстань у 12.8м автомобіль долає за час: 1) 2,71с; 2) 2,73с; 3) 2,69с. ОСОБА_6 вказав на розташування автомобіля «Hyundai Santa Fe» відносно місця зіткнення в момент початку руху керованого ним автомобіля в напрямку головної дороги та згідно замірів відстань склала 291, 4 м.;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 із схемою за участі свідка ОСОБА_8 , згідно якого остання вказала, що 04.01.2020 близько 19:00 год. керувала автомобілем «Hyundai Santa Fe» та рухалась автодорогою Київ-Чоп в напрямку до м. Києва із швидкістю не більше 90 км/год. В цей час наближалась до перехрестя з дорогою с. Ямпіль- с.Сороки-Львівські та виявила, як зліва із другорядної дороги зі сторони с.Сороки-Львівські не зупиняючись на проїзну частину головної дороги виїзджає автомобіль «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий рухався зліва направо в напрямку смуги руху її автомобіля. Уникаючи зіткнення вона застосувала екстрене гальмування, але оскільки відстань між автомобілями була невелика, то відбулось зіткнення. В момент зіткненні її автомобіль знаходився в межах попередньо займаної смуги руху. Були проведені заміри по встановленню відстані, яку подолав автомобіль «ВАЗ-2108» з моменту виїзду на головну дорогу і до моменту зіткнення: 8,6м. Експериментом по встановленню часу, який пройшов з моменту виїзду автомобіля «ВАЗ-2108» на головну дорогу і до моменту зіткнення було встановлено, що відстань у 8,6м автомобіль долає за час: 1) 1,95с; 2) 1,92с; 3)1,99с.;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 із схемою за участі свідка ОСОБА_9 , згідно якого останній повідомив, що 04.01.2020 близько 19:00 год. він був пасажиром в автомобілі «ВАЗ-2108», яким керував ОСОБА_6 та рухався зі сторони с.Сороки-Львівські і наближався до перехрестя з головною дорогою Київ-Чоп та перед виїздом зупинився перед дорожньою розміткою 1.13. На цей момент бачив, як зі сторони м.Чоп на значній відстані орієнтовно 300м рухався автомобіль. ОСОБА_6 припустивши, що зможе безпечно виконати маневр проїзду перехрестя розпочав рух. Проїзджаючи через проїзну частину дороги Київ -Чоп помітив, що автомобіль, який на той час знаходився в району світлофорного об'єкту, почав виляти проїзною частиною. В той час, як їх автомобіль вже виїхав на праву смугу відбулось зіткнення з автомобілем «Hyundai Santa Fe». На думку свідка швидкість автомобіля «Hyundai Santa Fe» перед пригодою становила в районі 150 км/год. Проводився експеримент по встановленню загального часу, який пройшов з моменту початку руху автомобіля «ВАЗ 2108» до моменту зіткнення було встановлено, що відстань у 18,6м автомобіль долає за час: 1)5,6с; 2) 4,1с; 3) 4,16с. Експериментом по встановленню часу , який пройшов з моменту виїзду автомобіля на головну дорогу і до моменту зіткнення було встановлено, що відстань у 12.8м автомобіль долає за час: 1) 2,71с; 2) 2,73с; 3) 2,69с. ОСОБА_9 вказав на розташування автомобіля «Hyundai Santa Fe» відносно місця зіткнення в момент початку руху керованого ОСОБА_6 автомобіля в напрямку головної дороги та згідно замірів відстань склала 291, 4 м.;
- даними висновку експерта № 15/2/100 від 18.02.2020, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією (по зменшенню швидкості та утриманню автомобіля на місці), хоча і має технічну несправність, яка полягає у від'єднанні бачка живлення від головного гальмівного циліндру. На момент огляду система зовнішнього освітлення даного автомобіля знаходиться в непрацездатному (технічно несправному) стані по причині руйнування світлових пристроїв в передній частині і втрати працездатності акумулятора. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «Hyundai Santa Fe» знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією ( по зміні та збереженню напрямку руху автомобіля), хоча і має технічну несправність, яка полягає у від'єднанні бачка живлення насоса гідропідсилювача від свого місця кріплення. Аналіз виявлених технічних несправностей системи робочого гальма, системи рульового управління, системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля свідчить про те, що зазначені технічні несправності їх систем могли виникнути під час пригоди через навантаження ударного характеру, що виникли при цьому. Відповідно виявити ці технічні несправності до пригоди водій можливості не мав і питання про можливий причинно-наслідковий зв'язок між ними і фактом настання даної пригоди втрачає технічний зміст;
- даними висновку експерта № 15/2/98 від 18.02.2020, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в стані повної відмови (непрацездатному, технічно несправному стані) через роз'єднання обох її контурів. На момент огляду система зовнішнього освітлення даного автомобіля знаходиться в непрацездатному (технічно несправному) стані по причині руйнування (розриву) проводки на днищі кузова. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2108» знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією (по зміні та збереженню напрямку руху автомобіля). Аналіз виявлених технічних несправностей системи робочого гальма, системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля свідчить про те, що зазначені технічні несправності їх систем могли виникнути під час пригоди через навантаження ударного характеру, що виникли при цьому. Відповідно виявити ці технічні несправності до пригоди водій можливості не мав і питання про можливий причинно-наслідковий зв'язок між ними і фактом настання даної пригоди втрачає технічний зміст. З огляду на те, що під час експертного огляду система рульового управління автомобіля не було виявлено будь-яких технічних несправностей, зазначене питання втрачає технічний зміст;
- даними висновку експерта № 15/2/99 від 20.02.2020, згідно якого в момент первинного контактування при зіткненні повздовжні геометричні вісі автомобіля «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 розташовувалися під кутом, близьким до 90° (поперекове зіткнення) (будучи розкритим проти напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої геометричної вісі автомобіля «ВАЗ-2108»), так як це проілюстровано на схемі зображення 9 в дослідницькій частині висновку. Так як на місці пригоди не зафіксовано слідів гальмування чи кочення принаймні одного з причетних до ДТП автомобілів, встановити, під яким кутом вони розташовувались в момент первинного контактування відносно елементів дороги не уявляється можливим. Місце зіткнення автомобіля «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться на стороні проїзної частини дороги Київ-Чоп, що призначена для руху на м.Київ, в межах перехрестя з дорогою сполученням с.Ямпіль- с.Сороки-Львівські на лівій її смузі на початку осипу скла та уламків автомобілів;
- даними висновку експерта № 87/2020 від 21.05.2020, згідно якого зроблено висновки: з матеріалів кримінального провадження відомо, що у ОСОБА_9 , 1998 року народження, згідно представленої медичної картки стаціонарного хворого №373 КНП «КЛШМД м. Львова» діагноз - тупа травма грудної клітки, яка виразилась забоєм легень і ускладнилась правобічним пневмогемотораксом (під час операції дренування правої плевральної порожнини під тиском виділилось повітря та 100мл. крові). Дані тілесні ушкодження могли утворитись незадовго до звернення потерпілого за медичною допомогою, імовірно 04.01.2020р. від дії тупих предметів, можливо під час ДТП, були загрозливими для життя в момент заподіяння і за цією ознакою відносяться до тяжкого тілесного ушкодження;
- даними висновку експерта № 15/2/382 від 01.04.2020, згідно якого зроблено висновки: в експерта немає достатніх підстав для того, щоб вважати, що показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відносно механізму розвитку даної пригоди в цілому, можуть бути позбавлені технічної спроможності. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватись вимогами п.п. 10.1, 16.11 вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинна була керуватись вимогами п.п 12.3 чинних ПДР.
В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, технічна можливість уникнути даного зіткнення водієм автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 визначалась виконанням ним вимог п.п. 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР, для виконання яких завад технічного характеру у нього не було.
При заданих слідством вихідних даних, швидкості руху автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в 90 км/год у його водія ОСОБА_8 не було технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця зіткнення і тим самим попередити його настання, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для її руху. В даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_8 не суперечили вимогам п.п. 12.3 чинних ПДР.
В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР і вказаний факт невідповідності дій, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди. При варіанті розвитку даної автопригоди у відповідності до показань свідка ОСОБА_6 його дії не відповідали вимогам п.п. 10.1 чинних ПДР і не суперечили вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР.
При варіанту розвитку даної автопригоди, у відповідності до показань свідка ОСОБА_8 дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР.
З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від варіанту її розвитку, стали не відповідаючі вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» чинних ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не маючи переваги в русі виїхав на головну дорогу, по якій в цей час рухався автомобіль « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 на такій відстані до нього, на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості уникнути даного зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування;
-даними висновку експерта № 1132 від 27.09.2021 додаткової судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого зроблено висновки: що відповісти на питання з якою швидкістю рухався автомобіль « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в момент зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 не представляється можливим по причині незадоволення клопотання експерта. В експерта немає достатніх підстав для того, щоб вважати, що показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відносно механізму розвитку даної пригоди в цілому, можуть бути позбавлені технічної спроможності. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватись вимогами п.п. 10.1, 16.11 вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинна була керуватись вимогами п.п 12.3 чинних ПДР. В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, технічна можливість уникнути даного зіткнення водієм автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 визначалась виконанням ним вимог п.п. 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР, для виконання яких завад технічного характеру у нього не було. При заданих слідством вихідних даних, швидкості руху автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в 90 км/год у його водія ОСОБА_8 не було технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця зіткнення і тим самим попередити його настання, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для її руху. В даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_8 не суперечили вимогам п.п. 12.3 чинних ПДР. В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР і вказаний факт невідповідності дій, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди. При варіанті розвитку даної автопригоди у відповідності до показань свідка ОСОБА_6 його дії не відповідали вимогам п.п. 10.1 чинних ПДР і не суперечили вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР. При варіанту розвитку даної автопригоди, у відповідності до показань свідка ОСОБА_8 дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР.
З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від варіанту її розвитку, стали не відповідаючі вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» чинних ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не маючи переваги в русі виїхав на головну дорогу, по якій в цей час рухався автомобіль « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 на такій відстані до нього, на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості уникнути даного зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування;
-даними висновку експерта № 87-Е від 22.04.2022 автотехічної справи, згідно якого зроблено висновки: в даній ситуації встановити експертним шляхом швидкість автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 в момент зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 не представляється можливим. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватись вимогами п.п.10.1, 16.11, вимогами дорожньої розмітки «Дати дорогу» та дорожньої розмітки 1.13 ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинна була керуватись вимогами п.п 12.3 чинних ПДР.
В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, технічна можливість уникнути даного зіткнення водієм автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 визначалась виконанням ним вимог п.п. 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР, для виконання яких завад технічного характеру у нього не було. При заданих слідством вихідних даних, швидкості руху автомобіля « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в 90 км/год у його водія ОСОБА_8 не було технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця зіткнення і тим самим попередити його настання, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для її руху. В даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_8 не суперечили вимогам п.п. 12.3 чинних ПДР. В даній дорожній ситуації незалежно від варіанту її розвитку, дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» чинних ПДР і вказаний факт невідповідності дій, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди. При варіанті розвитку даної автопригоди у відповідності до показань свідка ОСОБА_6 його дії не відповідали вимогам п.п. 10.1 чинних ПДР і не суперечили вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР. При варіанту розвитку даної автопригоди, у відповідності до показань свідка ОСОБА_8 дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.13 чинних ПДР.
З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від варіанту її розвитку, стали не відповідаючі вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» чинних ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не маючи переваги в русі виїхав на головну дорогу, по якій в цей час рухався автомобіль « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 на такій відстані до нього, на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості уникнути даного зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування;
-показаннями експерта ОСОБА_12 , який у судовому засіданні місцевого суду вказав, що усі висновки викладені у завершальній частині висновку. При цьому спочатку проводиться аналіз вихідних даних, заданих на слідчих експериментах для оцінки технічної спроможності параметрів, та з врахуванням перевірених параметрів проводиться дослідження на підставі якого зроблено відповідні висновки. В даному випадку причиною даного ДТП були дії водія «ВАЗ-2108» ОСОБА_6 , які не відповідали вимогам ПДР. При дослідженні перевірялись відповідність дій як водія ОСОБА_6 , так і водія ОСОБА_8 . Здійснюється оцінка заданого механізму ДТП в цілому на технічну спроможність за фазами зближення, контактування та відкидання та відповідність певних параметрів у показах обох водіїв. Було встановлено технічну неспроможність показів водія «ВАЗ-2108» ОСОБА_6 щодо заданого параметру швидкості руху водія ОСОБА_8 при цьому оцінювались параметри часу руху до зіткнення і положення автомобілів в момент виїзду на головну дорогу на відповідність з заданим параметром швидкості. Водій автомобіля ВАЗ-2108 вказав, що швидкість автомобіля « Hundai Santa Fe» приблизно була 150км/год. При заданих параметрах відстані та часу швидкість автомобіля «Hundai Santa Fe» до моменту зіткнення становила 187 … 256 км/год. Максимальна швидкість автомобіля « Hundai Santa Fe» (згідно каталогів автомобілів, які є у вільному доступів мережі «Інтернет») складає 190км/год. Оскільки ОСОБА_6 у показах було вказано параметр швидкості 150км/год, який не входить в діапазон 187…256 км/год., величина швидкості 150 км/год не може бути використана у подальшому дослідженні, тому експертом для проведення подальшого дослідження для розрахунків взято величину 90 км/год, отриману із вихідних даних при слідчому експерименті із свідком ОСОБА_8 .
Експерт пояснив, що у висновку визначено повний зупинний шлях автомобіля « Hundai Santa Fe» у розмірі 77,6 … 78,9 м. Величина показника Sa1 та Sa2, а саме відстань на якій знаходився автомобіль «Hundai Santa Fe» в момент виникнення небезпеки для руху водію першого автомобіля, а саме виїзду автомобіля ВАЗ розраховувалась згідно показань як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_8 та така величина з показів обох водіїв є меншою від величини зупинного шляху водія автомобіля « Hundai Santa Fe», з чого зроблено висновок, що у водія ОСОБА_8 не було технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця зіткнення і тим самим попередити його настання шляхом застосування екстреного гальмування.
Вказав, що у висновку не зазначено тип та потужність двигуна автомобіля « Hundai Santa Fe», однак при дослідженні такі параметри автомобіля ним були враховані та на даний час він не пригадує таких.
Зазначив, що у експертному дослідженні експертним шляхом не визначалась швидкість руху автомобіля « Hundai Santa Fe» оскільки таке питання слідчим не ставилось, на місці ДТП слідів руху автомобілів не було. Розрахункову величину швидкості руху автомобіля « Hundai Santa Fe» було взято експертом із вихідних даних. У судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтримав свій висновок;
-показаннями свідка ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні місцевого суду повідомила, що 04.01.2020р. приблизно о 19год у темну пору доби керувала автомобілем «Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 та рухалась ним автодорогою Київ-Чоп в напрямку до м.Києва. В автомобілі їхав її чоловік та двоє друзів перебували на задньому сидінні. Свідок рухалась із швидкістю до 90км/год. На перехресті біля с. Ямпіль та с.Сороки Львівські з лівого боку з другорядної дороги виїхав автомобіль ВАЗ 2108 не надавши їй дорогу. На її думку даний автомобіль мав намір перетнути перехрестя. ОСОБА_8 застосувала різке гальмування, однак їй не вдалось уникнути зіткнення. Удар відбувся передньою частиною автомобіля «Hundai Santa Fe» і десь посередині автомобіля ВАЗ 2108. В автомобілі спрацювали подушки безпеки та після зіткнення з автомобілем ВАЗ 2108, їхній автомобіль відкинуло та задньою частиною вдарило у відбійник та зупинився. Після цього вона та чоловік вибігли з автомобіля та побачили дві частини автомобіля ВАЗ 2108, та двох чоловіків, які піднімались із землі, пасажир автомобіля ВАЗ 2108 отримав більш важкі травми. Вона викликала працівників поліції. Після аварії перебувала в стані шоку;
-показаннями свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні місцевого суду вказав, що в день коли відбулось ДТП він їхав разом з дружиною, яка була водієм та двома її друзями в автомобілі «Hundai Santa Fe» та повертались додому. Машин у зустрічному та попутньому напрямку не було. Раптово на перехресті побачив перед автомобілем вогні, коли зрозумів, що це автомобіль відразу відбулось зіткнення. Дружина ОСОБА_8 гальмувала, щоб уникнути зіткнення. Автомобіль «Hundai Santa Fe» контактував з автомобілем ВАЗ передньою частиною. Після ДТП підбіг до чоловіків з іншого автомобіля, який після ДТП розбився навпіл та запитав чи цілі. ОСОБА_6 вказав, що він керував транспортним засобом ВАЗ. Знімав на телефон, щоб зафіксувати наслідки ДТП. Погода була добра, дорожнє покриття було мокре. Після ДТП дружині стало погано;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні місцевого суду вказав що 04.01.2020р. близько 19год 00хв він був пасажиром на передньому сидінні в автомобілі «ВАЗ-2108», яким керував ОСОБА_6 та рухався зі сторони с.Сороки-Львівські і наближався до перехрестя з головною дорогою Київ-Чоп та перед виїздом зупинився. На цей момент бачив, як зі сторони м.Чоп на значній відстані орієнтовно 300м рухався автомобіль. ОСОБА_6 включив першу передачу та спокійно перетинав перехрестя зі швидкістю приблизно 20км/год. На самому перехресті побачив машину яка наближалась, яка три рази вильнула і ніби ще пришвидшилась та відбувся удар в задню частину їхнього автомобіля. На думку свідка швидкість автомобіля «Hyundai Santa Fe» перед пригодою становила не менше 150 км/год. Від удару автомобіль ВАЗ-2108 розірвало навпіл, а його та водія ОСОБА_6 викинуло з машини. Свідок не чув, що автомобіль «Hyundai Santa Fe» гальмував. ОСОБА_6 після ДТП підбіг до нього та допоміг встати. Чоловік ОСОБА_8 підійшов до них та знімав їх на телефон. ОСОБА_8 підійшла до них коли приїхала швидка. Вказав, що в даному провадженні не хоче бути потерпілим, бо не вважає, що ОСОБА_6 винен, а вважає винним водія автомобіля «Hyundai Santa Fe». При перетині перехрестя ОСОБА_6 свідок вважав, що автомобіль «Hyundai Santa Fe» був далеко і можна проїхати перехрестя;
-показаннями експерта ОСОБА_14 , який у судовому засіданні місцевого суду вказав, що на виконання ухвали суду ним було надано відповідь на всі запитання, які були поставлені в ухвалі суду, оскільки надавши відповідь на перше поставлене запитання про неможливість встановлення швидкості автомобіля «Hyundai Santa Fe», він на виконання ухвали надав відповідь на усі інші поставлені запитання. Вказав, що уся література, яка використовувалась ним при проведенні експертизи зазначена у висновку експерта. З матеріалів справи були взяті вихідні дані та були оцінені на технічну спроможність, що відображено у висновку, тому для розрахунків з вихідних даних було взято швидкість автомобіля «Hyundai Santa Fe» 90км/год. У судовому засіданні експерт підтримав свій висновок;
-даними постанови про визнання речових доказів та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 14.05.2020, згідно якої визнано речовим доказом історію хвороби ОСОБА_6 ;
-даними постанови про визнання речових доказів та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 14.05.2020, згідно якої визнано речовим доказом історію хвороби ОСОБА_9 ;
-даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.01.2020, згідно якої визнано речовими доказами автомобіль марки «Hyundai Santa Fe» реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
-даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.01.2020, згідно якої визнано речовими доказами автомобіль марки «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що сукупність цих доказів повністю підтверджує вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони не викликають сумнівів у своїй правдивості, є належними і допустимими, та спростовують апеляційні доводи обвинуваченого, про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які судом першої інстанції встановлені повно, та підтверджуються вищенаведеними доказами у своїй сукупності.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції провів судове слідство у повному обсязі, з належною повнотою дослідив усі представлені докази та дав їм належну правову оцінку. При цьому, суд першої інстанції детально проаналізував аргументи сторони захисту про недопустимість доказів, зокрема тих, на які покликається обвинувачений у своїй апеляційній скарзі. В оскаржуваному вироку наведено достатні та обґрунтовані висновки та мотиви, пов'язані з правовою оцінкою судом першої інстанції доказів, а також спростування доводів сторони захисту про визнання певних доказів недопустимими.
З наведеною у вироку правовою оцінкою доказів колегія суддів погоджується та вважає таку правильною та обґрунтованою.
Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що висновки експерта № 15/2/328 від 01.04.2020, № 1132 від 27.09.2021 та № 87-Е від 22.04.2022 є недопустимими доказами, оскільки в основу цих висновків лягла інформації, яка не є доказовою, а саме експертами було враховано те, що швидкість руху автомобіля «Hyundai Santa Fe» під керуванням ОСОБА_8 перед зіткненням була 90 км/год, однак такі дані суперечать іншим матеріалам справи і справжня швидкість цього автомобіля так і не була встановлена.
Згідно висновків експерта № 15/2/328 від 01.04.2020 та № 1132 від 27.09.2021 з технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від варіанту її розвитку, стали не відповідаючі вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» чинних ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не маючи переваги в русі виїхав на головну дорогу, по якій в цей час рухався автомобіль « Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 на такій відстані до нього, на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості уникнути даного зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.
Колегією суддів встановлено, що дійсно, незважаючи на ряд проведених у справі експертиз, встановити швидкість руху автомобіля «Hyundai Santa Fe» під керуванням ОСОБА_8 в момент зіткнення експертним шляхом не виявилось можливим.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи в ході проведення автотехнічної експертизи (висновок експерта № 15/2/328 від 01.04.2020), а також в ході проведення додаткової та повторної експертиз ( висновки № 1132 від 27.09.2021 та № 87-Е від 22.04.2022), які призначались судом під час судового провадження, експерти перевіряли спроможність показань як ОСОБА_6 , так ОСОБА_8 відносно механізму розвитку даної автопригоди.
Так, під час досудового розслідування було призначено та проведено автотехнічну експертизу (висновок експерта № 15/2/328 від 01.04.2020) у ході якої перевірялись спроможність показань ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відносно механізму розвитку автопригоди.
Згідно дослідницької частини висновку експерта № 15/2/328 від 01.04.2020 в ході проведення даної експертизи експерт досліджував дані слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 , в ході якого остання повідомила, що швидкість її автомобіля «Hyundai Santa Fe» перед зіткненням становила не більше 90 км/год.
Також в ході цієї експертизи експерт досліджував дані слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 , згідно якого останній повідомив, що швидкість руху автомобіля «Hyundai Santa Fe» під керуванням ОСОБА_8 перед зіткненням була в районі 150 км/год (наведене відповідає даним протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 03.03.2020, т.1 а.с. 83-86).
В ході даної експертизи експерт перевіряв спроможність факту руху автомобіля «Hyundai Santa Fe» під керуванням ОСОБА_8 зі швидкістю 150 км/год.
Так, експерт перевіривши параметри щодо обставин ДТП, які ОСОБА_6 надав під час слідчого експерименту, дійшов до висновку, що з урахуванням цих параметрів швидкість автомобіля «Hyundai Santa Fe» під керуванням ОСОБА_8 не могла становити 150 км/год, і така, згідно цих параметрів, могла бути - 187 …. 256 км/год. Водночас, як встановив експерт гранична максимальна величина швидкості руху 256 км/год взагалі є технічно неспроможною.
За наведених обставин, експерт взяв до уваги величину швидкості руху - 90 км/год, яка, згідно матеріалів справи, є максимально допустимою швидкістю рухів автомобілів на ділянці дороги де відбулось зіткнення.
При цьому, під час слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 , остання вказувала про те, що швидкість її автомобіля перед зіткненням була не більше 90 км/год. Такі свідчення ОСОБА_8 підтримала і під час судового розгляду у суді першої інстанції.
У подальшому за клопотанням сторони захисту суд першої інстанції призначив додаткову автотехнічну експертизу, за результатами проведення якої було складено висновок № 1132 від 27.09.2021.
Згідно даного висновку відповісти на питання з якою швидкістю рухався автомобіль «Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в момент зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 не представляється можливим по причині незадоволення клопотання експерта, яке полягало у наданні йому для огляду транспортних засобів.
Однак, під час цієї експертизи також перевірялась спроможність показань як ОСОБА_6 , так ОСОБА_8 відносно механізму розвитку даної автопригоди.
В ході даної експертизи, як і під час первинної експертизи експерт, дослідивши матеріали справи, зокрема, дані слідчих експериментів за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з аналогічних підстав, які наведені у висновку експерта № 15/2/328 від 01.04.2020, для проведення розрахунків експерт взяв уваги величину швидкості руху - 90 км/год, яка, згідно матеріалів справи, є максимально допустимою швидкістю рухів автомобілів на ділянці дороги де відбулось зіткнення, і яку вказала ОСОБА_8 під час слідчого експерименту.
Таким чином відсутні підстави вважати, що в основу вказаних експертиз лягла інформація, яка відсутня у матеріалах справи і не є доказовою, як покликається обвинувачений в апеляційній скарзі.
У подальшому суд першої інстанції за клопотанням сторони захисту призначив повторну судово-автотехнічну експертизу, за результатами проведення якої було складено висновок № 87-Е від 22.04.2022.
Згідно даного висновку встановити експертним шляхом швидкість руху автомобіля «Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 в момент зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 не представляється можливим.
Водночас дослідивши матеріали справи, зокрема, і протоколи слідчих експериментів за участі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 експерт також дійшов до висновку, що з технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від варіанту її розвитку, стали не відповідаючи вимогам п.п.16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» чинних ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ-2108» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не маючи переваги в русі виїхав на головну дорогу, по якій в цей час рухався автомобіль «Hundai Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_2 на такій відстані до нього, на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості уникнути даного зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.
Крім цього, під час судового розгляду місцевий суд допитав експертів ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які повністю підтримали наведені висновки та надали аналогічні пояснення щодо взяття ними для розрахунку швидкість руху автомобіля «Hundai Santa Fe» - 90 км/год.
Всупереч апеляційним доводам обвинуваченого у висновку експерта № 87-Е від 22.04.2022 міститься підпис експерта ОСОБА_14 , яким останній засвідчив про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України (т.2, а.с.54, зворот).
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання висновків експерта № 15/2/328 від 01.04.2020, № 1132 від 27.09.2021 та № 87-Е від 22.04.2022 недопустимими доказами.
Колегія суддів не вбачає підстав для повторного дослідження висновків експерта № 15/2/328 від 01.04.2020, № 1132 від 27.09.2021 та № 87-Е від 22.04.2022, оскільки судом першої інстанції ці докази досліджено повно та із дотриманням вимог чинного законодавства.
Відтак, колегія суддів вважає, що досліджені судом докази у своїй сукупності повністю підтверджують доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченого щодо відсутності в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За встановлених обставин відсутні підстави вважати, що наведені в оскаржуваному вироку висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Отже, подана апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскаржуваного вироку суду, а тому така визнається судом апеляційної інстанції необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
Крім того, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: