Справа № 308/2677/25
13.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: захисника - адвоката - ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/626/25 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024072030000028 від 15 березня 2024 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Продовжено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 25 серпня 2025 року по 23 жовтня 2025 року включно.
На підставі ч.3 ст. 183, ч.5 ст. 182 КПК України, визначено підозрюваному ОСОБА_8 , достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, заставу у розмірі 3300 (три тисячі триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) грн. 00 коп..
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_8 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_8 , у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покладено наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; - здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - утриматись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 23 жовтня 2025 року включно.
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_9 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .
Необхідність продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчий мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється і з часу обрання запобіжного заходу обставини не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а також неможливістю закінчення досудового розслідування протягом строку визначеного запобіжного заходу ОСОБА_8 .
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. , 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч 3 ст. 332 КК України, а тому існують заявлені ризики, які не втратили своєї актуальності, у зв'язку з чим застосування більш м'яких запобіжних заходів фактично буде недостатніми для запобігання даним ризикам, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 необхідно продовжити на строк 60 днів, а саме до 23.10.2025 з визначенням розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 просить скувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, зокрема, просить зменшити розмір застави в межах, передбачених ст. 182 КПК України. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Слідчим суддею не враховано відсутність заявлених слідчим ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, з часу вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень пройшов тривалий час, однак останній не вчинив жодних кримінальних правопорушень, що нівелює ризики, зазначені у клопотання слідчого, з якими погодився слідчий суддя.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що підозрюваний належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду судового провадження на інший термін. Також приймається до уваги думка захисника-адвоката ОСОБА_5 про можливість розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_5 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора - ОСОБА_6 , який заперечив доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами. З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2025, якою строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою встановлено, до 28.08.2025 та з урахуванням необхідності виконання ряду процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися та не зменшилися.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки таке продовження, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст. 199 КПК України.
Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та можливість застосування до останньої більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту, є непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також апеляційний суд враховує, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
З урахуванням конкретних обставин та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи про ігнорування слідчим суддею доказів, які спростовують заявлені прокурором у клопотанні ризики та обґрунтованість пред'явленої підозри, є безпідставними і такі відхиляються.
Колегія суддів вважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та ймовірне покарання, яке очікує підозрюваного в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 раніше обраного запобіжного заходу.
Всупереч викладеним в апеляційній скарзі доводам, задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив та надав оцінку обставинам, з якими закон пов'язує порядок обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Викладені в апеляційній скарзі доводи на захист підозрюваного, зокрема, його сімейний стан та наявність постійного місця проживання, утриманців, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. До того ж обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання і такі враховані при прийнятті рішення про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу та не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов'язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доводи захисника про можливість визначення обвинуваченому ОСОБА_8 розміру застави частково знаходять своє підтвердження, з таких підстав.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 178, ч. 1 ст. 183 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного ОСОБА_8 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, неповнолітніх дітей на утриманні, раніше не судимого, розглянувши можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2022 у справі «Харченко проти України), колегія суддів вважає за можливе зменшити підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках» є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним.
Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні, в тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір застави у межах 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, 1500 (одна тисяча п'ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 542 000 (чотири мільйони п'ятсот сорок дві) грн., оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та узгоджується з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2025 року,якою продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою, - скасувати.
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк тримання ОСОБА_8 під вартою встановити до 23.10.2025.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 542 000 (чотири мільйони п'ятсот сорок дві) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_8 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаних кримінальних правопорушень; здати на зберігання до Головного управління ДМС України в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді