Справа № 686/26765/25
Провадження № 3/686/7460/25
14 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Навроцький В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,-
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
05 вересня 2025 року о 02 год. 01 хв. ОСОБА_1 керував електричним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом «Crosser E9» потужністю до 3 кВ з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, хитка хода, почервоніння обличчя) по вул. Подільській, 25 в м. Хмельницькому та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справа призначалась до розгляду на 14.10.2025 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Панькова О.Ю. будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, тому відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю можливим розглядати справу за його відсутності на підставі достатніх у ній матеріалів.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Паньковою О.Ю. подано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких остання просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення, так як останній не є суб'єктом цього правопорушення, оскільки електросамокат «Crosser E9» не є транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 443923 від 05.09.2025 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України;
- актом огляду на стан сп'яніння в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 двоколісним електросамокатом «Crosser E9», який відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року є легким персональним електричним транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Панькової О.Ю. про те, що електросамокат «Crosser E9» не є транспортним засобом, суд оцінює критично та відкидає з таких підстав.
Частиною першою ст. 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом цього правопорушення є особи, які керують транспортними засобами.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Згідно із постановою Верховного Суду від 15.04.2023 року ( справа №127/5920/22) визначено, що джерелом підвищеної небезпеки, слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Таким чином, електросамокат «Crosser E9» яким керував ОСОБА_1 є легким персональним електричним транспортним засобом, тому останній є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена, його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, враховуючи особу правопорушника та беручи до уваги, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, переконаний, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, так як останній є іншою особою, яка керує транспортним засобом, а не водієм транспортного засобу в розумінні положень ст. 130 КУпАП та Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 ЗУ «Про судовий збір», що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп..
Роз'яснити особі яка притягується до адміністративної відповідальності, що у випадку добровільної сплати штрафу та судового збору, оригінали квитанцій необхідно надати до суду (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54, каб. 603) для долучення до матеріалів справи та у разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягувач штрафу - Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ: 40108646, м.Хмельницький, провул. Коцюбинського, 35/2.
Реквізити рахунку для сплати/стягнення штрафу:одержувач ГУК у Хмел.обл/Хмельн.р-н/2108110, код ЄДРПОУ: 37971775. Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA748999980313060149000022001. ККДБ: 21081300.
Стягувач судового збору - Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ: 26255795, м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Реквізити рахунку для сплати/стягнення судового збору:одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783. Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA908999980313111256000026001. ККДБ: 22030106.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.
На постанову через суд першої інстанції, який її постановив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: