Справа № 676/6234/25
Номер провадження 2/676/3223/25
14 жовтня 2025 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці- Подільському, Хмельницької області заяву ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Пилипенко Ірині Олександрівні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
В провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 16 вересня 2025 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі.
10.10.2025 року через канцелярію суду від Дубоовго А.В. надійшла заява про відвід головуючій судді по справі Пилипенко І.О. посилаючись на те, що 02 жовтня мало відбутися перше судове засідання, на яке він запросив двох активних ветеранів міської ради, але суддя Пилипенко І.О. відмовила в даній послузі (присутності громадян). Розпочався в судовому засіданні конфлікт ветеранів проти судді, де буда підключена охорона суду. Ветерани вказали на неповагу і не зовсім шанобливе ставленні відносно їх. Вважає, що суддя Пилипенко І.О. не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу на підставі ч.1 п.3 ст. 36 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву про відвід, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
У відповідності до положень частин 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до частини 4 статті 36ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).
Дослідивши обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого відводу, суд приходить до висновку, що заява про відвід не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, які б слугували підставою для відводу головуючої судді та свідчили про її пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи.
Так, відповідно до протоколу судового засіданні від 02.10.2025 року №5214692 та відеозапису до нього об 11.19 год ОСОБА_1 були запрошені до зали судового засідання двоє вільних слухачів, один з яких зайшовши до зали суду почав голосно кричати, тим самим порушувати порядок в залі суду, у зв'язку із чим, був видалений охороною суду із зали судового засідання.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
Відповідно до загальних правил поведінки перебування в Кам'янець-Подільському міськрайонному суді особи, які присутні у залі суду, мають дотримуватись тиші; неприпустима поведінка осіб, що перебувають в залі суду, і може перешкоджати судовому розгляду чи виявляти неповагу до суду, порушники можуть бути видалені або притягнути до відповідальності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні заяви про відвід, оскільки незгоди позивача ОСОБА_1 з прийнятим головуючим у справі процесуальними рішеннями та діями, зокрема видалення із зали судового засідання вільного слухача, який порушував встановлений порядок під час розгляду справ, не може слугувати підставою для відводу.
Слід зауважити, що судом здійснюються всі процесуальні дії у порядку передбаченому діючим законодавством, що вказує на відсутність прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи, інших підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України судом не встановлено.
З огляду на викладене, заявлений відвід є необґрунтованим, а тому вирішення питання про відвід головуючому по справі необхідно передати на розгляд судді, визначеному в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 258-263 ЦПК України, суд
Відвід головуючій по справі Пилипенко Ірині Олександрівні, заявлений позивачем ОСОБА_1 визнати необґрунтованим.
Питання про відвід головуючому по справі судді Пилипенко І.О. передати на розгляд судді, визначеному в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України.
Суддя І.О. Пилипенко