Іменем України
09.10.2025 Справа №607/20990/25 Провадження №1-кс/607/5972/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000708 від 08.04.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Республіки Німеччина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
09.10.2025 старший слідчий відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі у подружжя, а саме у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів особам, схильним до їх вживання, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
На початку вересня 2025 року у ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_9 (анкетні дані змінені) виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» при невстановлених слідством обставинах, місці та часі незаконно придбали речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є подрібненим листям рослин Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak) та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, який зберігали у невстановленому місці та мали намір в подальшому збути.
18.09.2025 приблизно о 14 год. 29 хв. ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та з відома свого чоловіка ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Шевченка, 36А у м. Чорткові Тернопільської області, маючи в наявності незаконно придбану речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є подрібненим листям рослин Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak) та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 17,9446 грама, що згідно з Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 становить особливо великий розмір, передала її ОСОБА_9 (анкетні дані змінені), таким чином збула вище вказаний наркотичний засіб, за що в подальшому отримала на банківську картку грошові кошти в сумі 200 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, 24.09.2025 приблизно о 18 год. 28 хв. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та з відома своєї дружини ОСОБА_8 , перебуваючи на вул. Шевченка, 36А у м. Чорткові Тернопільської області у спортивному залі «Спорт Лайф», маючи в наявності незаконно придбану речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є подрібненим листям рослин Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak) та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 18,80 грама, що згідно з Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, становить особливо великий розмір, передав її ОСОБА_9 (анкетні дані змінені), таким чином збув вище вказаний наркотичний засіб, за що попередньо отримав грошові кошти в сумі 400 гривень.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040000708 від 08.04.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
08.10.2025 о 06 год. 25 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
08.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, понятих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, викладених у клопотанні, та просив клопотання задовольнити. Вказав, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 вилучені пакети із залишками речовини рослинного походження, що схожі на наркотичні засоби канабіс та «Кратом», а також ТТН ТОВ «Нова пошта». Зазначив, що на утриманні у підозрюваного перебуває малолітня дитина, яка станом на даний час передана під нагляд родичам, оскільки відносно дружини підозрюваного також подане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Пояснив, що у випадку застосування до обох батьків запобіжного заходу у виді тримання під вартою питання щодо подальшого перебування дитини буде вирішуватись компетентними органами.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , є необґрунтованою та сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Вказав, що, на його думку, у даному випадку мало місце підбурювання до вчинення злочину. Зауважив, що після затримання ОСОБА_4 захиснику не була надана можливість поспілкуватись із підзахисним, у зв'язку із чим подана відповідна скарга, яка перебуває на розгляду у іншого слідчого судді. Також зазначив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки та позитивно характеризується за місцем проживання. З урахуванням викладеного просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави або домашнього арешту.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому діянні. Не заперечував, що за місцем його проживання були вилучені пакети із залишками вилучені пакети із наркотичними засобами канабіс та «Кратом». Зазначив, що чай «Кратом» зберігав для власного споживання, а канабіс - для лікування дідуся.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
08.10.2025 о 06 год. 25 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
08.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24.09.2025, 18.09.2025; висновки експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/12058-НЗРАП від 30.09.2025, № СЕ-19/120-25/11966-НЗРАП від 26.09.2025, № СЕ-19/120-25/11961-НЗРАП від 29.09.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_9 (анкетні дані змінені) від 25.09.2025, 19.09.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.09.2025.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, понятих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. При цьому в умовах воєнного стану підозрюваний безперешкодно може виїхати на непідконтрольну державним органам України територію, а також перетнути державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску та переховуватись на території іншої країни. За таких підстав слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Також у поданому клопотанні слідчий зазначив про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим обґрунтування даного ризику свідчить про фактичне заявлення стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. При цьому слідча суддя враховує, що на даний час органом досудового розслідування не встановлене місце придбання або виготовлення підозрюваними наркотичних засобів, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити будь-які дії, направлені на знищення вказаних, що матимуть доказове значення у даному кримінальному провадженні. Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів наявність указаного ризику, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками, у тому числі і тими, які ще будуть допитані у цьому кримінальному провадженні, своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Також підозрюваний може як особисто, так і через третіх осіб незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на експертів і спеціалістів, які вже залучені або будуть залучені у подальшому у даному кримінальному провадженні, з метою ненадання ними показань чи надання показань в його користь. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Разом з тим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України визначений чіткий перелік осіб, на яких підозрюваний може здійснювати незаконний вплив, а тому доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику впливу на понятих та інших учасників кримінального провадження є необґрунтованим.
Так само слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є доведеним стороною обвинувачення. Так, предметом посягання у даному кримінальному провадженні є суспільні відносини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що має системний характер та створює серйозну загрозу здоров'ю населення. При цьому кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинялось з метою отримання прибутку, що дає підстави для висновку, що підозрюваний і надалі зможе продовжити протиправну діяльність з метою особистого збагачення. Указане створює реальну загрозу суспільним інтересам та свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, який би унеможливив його подальшу протиправну поведінку.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, а сторона захисту не спростувала, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави чи домашнього арешту, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні через засоби мобільного зв'язку, мережу Інтернет чи через третіх осіб, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним збутом наркотичних засобів, використовуючи засоби мобільного зв'язку, соціальні мережі та системи онлайн-банкінгу.
При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем проживання, має нагороди у спортивних змаганнях та раніше не судимий. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
При цьому слідча суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так само слідча суддя з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України, задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали до 06 год. 25 хв. 06.12.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1