Справа №601/2752/25
Провадження № 2-а/601/207/2025
13 жовтня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Шульгач Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування вимог вказує, що 05.09.2025 року відносно нього була винесена постанова №R61650 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн. З данною постановою не згідний, вважає її незаконною, оскільки повістка про виклик до ТЦК направлялась за адресою колишнього місця проживання, а тому він її не отримував. ОСОБА_1 має право на відстрочку, передбачене ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно наміру ухилятись від відповідача він не мав. Крім цього, станом на 09.09.2025 року по повістці він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов ВЛК. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.09.2025 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
24.09.2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 05.09.2025 року, під час проведення мобілізаційних заходів проведена перевірка військово - облікових документів в ході якої було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебуває у розшуку в ЄДРПВР ІКС «Оберіг». За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився для проходження ВЛК відповідно до п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», встановлений абзацом сьомим частини третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином громадянин ОСОБА_1 , своїми діями вчинив дії, в яких є ознаки адміністративного правопорушення скоєного в особливий період, передбачені ч.3 ст.210 - 1 КУпАП. За ознаками вчиненого адміністративного правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрито справу про адміністративне правопорушення, по якій були проведені всі необхідні дії та враховані всі обставини, що мають відношення до справи. Так, громадянин ОСОБА_1 05.09.2025 року, особисто надав заяву, в якій він зазначає, що не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. За результатами розгляду адміністративної справи 05.09.2025 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП № R61650.
13.10.2025 представник позивача адвокат Хоптій М.В. подала відповідь на відзив в якому зазначив, щозаяву ОСОБА_1 написав по причині незаконного утримання в приміщенні ТЦК більше 5 годин, обмеженні в спілкуванні, пересуванні та незаконне обмеження волі без його згоди, незаконне вилучення засобів мобільного зв'язку, та інше. Аналізуючи вищезазначені дії ТЦК, було написано заяву з метою припинення обмеження пересування та незаконного обмеження волі (тобто, при наявності психологічного тиску).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи:
Згідно заяви від 05.09.2025 ОСОБА_1 визнає, що вчинив правопорушення, яке полягає в не проходженні ВЛК. Повідомляє, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
З постанови №R61650 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився для проходження ВЛК відповідно до п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України, щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», встановлений абзацом сьомим частини третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Згідно довідки Резерв + сформованої 11.09.2025, ОСОБА_1 має відстрочку до 11.09.2026 та підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дата проходження ВЛК 10.09.2025.
Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази із питань освіти ОСОБА_1 навчається в Національному університеті фізичного виховання і спорту України з 16.09.2024 по 31.12.2025.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05:30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з ст.ст.1,3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України» Закони України «Про Збройні Сили України», Закони України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Згідно ч.3 ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Чинне законодавство не пов'язує наявність права на відстрочку з проходженням (непроходженням) військово-лікарської комісії. При цьому, наявність відстрочки від мобілізації не звільняє військовозобов'язаних від необхідності виконання правил військового обліку - в тому числі щодо проходження військово-лікарської комісії.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 станом на 05.09.2025 р. не пройшов військово-лікарську комісію, не оспорював допущене правопорушення та був згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, про що подав відповідну заяву.
Крім цього, ОСОБА_1 лише після винесення постанови №R61650 від 05.09.2025 року пройшов 10.09.2025 року медичний огляд, що підтверджується довідкою Резерв+.
За таких обставин, суд встановив порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 правильно кваліфікував діяння ОСОБА_1 , як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 33, 210-1 КУпАП, ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 132, 139, 162, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Н. М. Шульгач