Справа №490/334/25
Провадження №1-кп/490/1120/2025
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районного суду м. Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаїв клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 в об'єднаному кримінальному провадженні, внесеного 27.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020001114, кримінального провадження внесеного 17.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000201 та кримінального провадження внесеного 02.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000006, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.12.2023 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене 27.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020001114, кримінального провадження внесеного 17.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000201 та кримінального провадження внесеного 02.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000006, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано привід, оскільки останній ухилявся від явки в судове засідання, а судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження.
У судовому засіданні 06.10.2025 року прокурором ОСОБА_3 було надано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу останнього, з підстав того, що привід відносно ОСОБА_6 невиконаний, а сам обвинувачений добровільно у судові засідання не з'являється.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року ОСОБА_6 було оголошено у розшук, а також ухвалою суду від 06.10.2025 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , провадження по справі зупинено в тому числі до моменту приводу обвинуваченого до суду.
14 жовтня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий співробітниками поліції та доставлений до суду.
Прокурор обґрунтовує клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України. Так, ОСОБА_4 , знаючи тяжкість покарання у разі доведення його вини може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вказаний ризик є реальним, адже враховуючи відсутність утриманців, які б могли стримувати останнього за місцем проживання, міцність соціальних зв'язків, даний ризик передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України являється об'єктивно встановленим та підтвердженим. Враховуючи запроваджений на всій території України воєнний стан, ОСОБА_4 розуміючи можливі для нього наслідки притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що у даному кримінальному провадженні саме потерпілий та свідки вказують на причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи, особливості встановленої КПК процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Цей незаконний виплив може стосуватись як потерпілого чи свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не погашені та не зняті у законному порядку судимості, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні повторного умисного злочину проти власності, що є підставою вважати, що у майбутньому ОСОБА_4 , не маючи міцних соціальних зв'язків, роботи та постійного заробітку, зможе продовжити свою злочинну діяльність.
Зазначив, що усі вищевикладені обставини, вказують на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе гарантовано запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про наявність яких наведено вище.
З огляду на це, прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжнй захід у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та те, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, встановлено, що відносно ОСОБА_4 не має підстав для застування більш м'якого запобіжного заходу, як і не має чинників, які б могли утримати його від залишення місця свого проживання з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики на які вказує прокурор нічим не доведено.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою .
При вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення підтвердилися.
Суд вважає, що наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження при розгляді даного клопотання.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.4 ст. 185 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_6 передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, раніше судимий за ч.2 ст. 185 КК України, не працює, не одружений, що вказує на відсутність стійких соціальних зв'язків. Те, що достеменно знаючи, що стосовно нього в суді розглядається кримінальне провадження та будучи обізнаним про дату судового засідання, ігнорував повісти та навмисно не з'являвся до зади суду для розгляду справи, що підтверджує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, та ризик переховуватися від суду оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років в разі доведення вини, був оголошений в розшук.
Згідно висновку Європейського суду з прав людини встановлено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду судової справи де вона є стороною по справі або учасником справи.
Будь яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не має, підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не встановлено і застосування більш м'ягких запобіжних заходів на думку суду не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальне становище, суд приходить до переконання за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченого покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого відповідні обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 176-178, 182-183, 194, 196-197, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках об'єднаного кримінального провадження, внесеного 27.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020001114, кримінального провадження внесеного 17.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000201 та кримінального провадження внесеного 02.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000006, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на 60 днів, до 12 грудня 2025 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаної застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматись від спілкування з свідками, еспертами у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Суддя ОСОБА_1