Справа № 490/5926/25
нп 3/490/2395/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
03 жовтня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., розглянувши протоколи про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
14.07.2025 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №390904 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 13.07.2025 року о 23 год. 32 хв., у м. Миколаєві, вул. Одеське шосе, 88, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), керував транспортним засобом, при цьому не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення було вчинено повторно протягом року. За дані дії передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, 14.07.2025 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №390884 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 13.07.2025 року о 23 год. 32 хв., у м. Миколаєві, вул. Одеське шосе, 88, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей звужені, не реагують на світло, порушення мови, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, в установленому законом порядку, в медичному закладі - відмовився. Правопорушення вчинено двічі протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. За дані дії передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 03.10.2025 року вказані протоколи про адміністративні правопорушення з додатками були об'єднані в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням вказаного вище та враховуючи, що в справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 "а" ПДР України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відтак, вказані в протоколі серії ЕПР1 №390904 від 14.07.2025 року обставини про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України підтверджуються довідкою УПП в Миколаївській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідкою УПП в Миколаївській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови ББА №572264 від 25.07.2025 року, копією постанови серії ББА №572264 від 25.07.2025 року, а також відеозаписом.
За такого, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.
Згідно з порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Розділом 2 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 закріплено, що за наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено те, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З долученого до протоколу серії ЕПР1 №390884 від 14.07.2025 року відеозапису вбачається, що у водія ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками патрульної поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі, на що ОСОБА_1 - відмовився.
Вказані в протоколі серії ЕПР1 №390884 від 14.07.2025 року обставини про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджуються доданими до нього довідкою УПП в Миколаївській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двічі притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, копією постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12.08.2025 року, копією постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.02.2025 року, а також відеозаписом.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та його дії слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням наведеного вище вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування строком на 10 років.
Керуючись ст. ст. 33, 126, ч. 3 ст. 130, 245, 251, 266, 280, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування строком на 10 (десять) років.
Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Грошові кошти в рахунок сплати судового збору перерахувати на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів.
СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН