Справа № 490/5912/25
нп 3/490/2389/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
03 жовтня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., розглянувши протоколи про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
15.07.2025 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №392805 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 15.07.2025 року о 22 год. 30 хв., у м. Миколаєві, вул. Велика Морська, буд. 34 А, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), керував транспортним засобом, при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. За дані дії передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, 15.07.2025 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №392783 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 15.07.2025 року о 22 год. 30 хв., у м. Миколаєві, вул. Велика Морська, буд. 34 А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в сатні алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою алкотестера "Драгер". Результат тесту - 1,94 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України. За дані дії передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 03.10.2025 року вказані протоколи про адміністративні правопорушення з додатками були об'єднані в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням вказаного вище та враховуючи, що в справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 "а" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собіпосвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відтак, вказані в протоколі обставини про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.1 "А" Правил дорожнього руху України підтверджуються довідкою УПП в Миколаївській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідкою УПП в Миколаївській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови ЕНА №5020822 від 20.06.2025 року, копією постанови ЕНА №5020822 від 20.06.2025 року, а також відеозаписом.
За такого, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.
Згідно з порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Розділом 2 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 закріплено, що за наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Пункт 2.9 "А" Правил дорожнього руху України вказує на те, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що у водія ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками патрульної поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою алкотестера "Драгер", на що водій погодився. Результат тесту - 1,94 проміле.
Відтак, вказані в протоколі обставини про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України підтверджуються доданими до нього актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відеозаписом.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України та його дії слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням наведеного вище вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування на строк 5 років.
Керуючись ст. ст. 33, 126, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 266, 280, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування на строк 5 (п'ять) років.
Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Грошові кошти в рахунок сплати судового збору перерахувати на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів.
СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН