Справа № 490/7168/25
нп 8/490/6/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В.,за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу виданого 02.09.2025 року Центральним районним судом у справі №490/7168/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини,
6.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява від представниці ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу виданого02.09.2025 року Центральним районним судом у справі №490/7168/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування заяви зазначено, що 04.08.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/6060/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей, провадження по справі було відкрито. Остаточне судове рішення по справі прийнято не було. 02.09.2025 року було винесено судовий наказ Центрального районного суду м. Миколаєва, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів встановлених законом на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки при видачі судового наказу від 02.09.2025 року суду не було відомо про обставини, які є істотними і такими, що суттєво впливають на прийняте судом рішення, а саме наявність спору між сторонами, щодо встановлення місця проживання дітей, який був актуальний на момент звернення ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.
Виходячи з вищенаведеного, представниця боржника вважає вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 необґрунтованими та боржник не мав можливості подати свої заперечення на заяву про видачу судового наказу, оскільки з огляду на специфіку наказного провадження не був обізнаний про розгляд такої заяви.
З урахуванням наведеного представниця боржника просить суд скасувати судовий наказ, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва від 02.09.2025 року у справі №490/7168/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
16.09.2025 року матеріали справи були передані судді.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 17.09.2025 року відкрито провадження за заявою представниці ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви на 14.10.2025 року на 16-30 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11).
06.10.2025 року стягувачка ОСОБА_2 надала до суду відзив на заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами в якому зазначила, що на її думку, заява ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
В обгрунтування своїх заперечень ОСОБА_2 зазначила, що питання щодо стягнення аліментів стосується лише однієї дитини - сина ОСОБА_5 , який залишився проживати разом з нею та перебуває на утриманні стягувачки. Факт проживання сина ОСОБА_5 разом з матір'ю боржником не заперечується, ніяких доказів про надання їй матеріальної допомоги на утримання спільного сина боржник не надав. Крім того, боржник 13.08.2025 року звернувся з до суду з позовною заявою про встановлення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини - сина ОСОБА_5 . Тобто спір про місце проживання дитини - сина ОСОБА_5 відсутній.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просить заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, заяву розглядати без її участі.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. 13.10.2025 року від представниці заявника ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В., до суду надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та його представниці, заяву підтримує та просить задовольнити.
Розглянувши заяву про перегляд наказу за нововиявленими обставинами, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви.
За змістом розділу ІІ ЦПК України, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження (хід якого взагалі не фіксується) застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.
Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права.
Пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 166 ЦПК України).
У відповідності до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Разом з цим, частина 8 указаної процесуальної норми передбачає, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Вказаний висновок висловлено Верховним Судом України в постанові від 10 липня 2017 року по справі №6-1сно17.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 цього Кодексу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже , необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування обставин, які судом не встановлювалися.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.
При цьому, заявницею в заяві зазначено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при цьому, син ОСОБА_5 проживає разом з заявницею та в якості додатків до заяви, крім іншого, долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_1 від 13 11.1018 та Акт обстеження умов проживання від 16.07.2025 року, згідно з яким за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
02.09.2025 року Центральним районним судом міста Миколаєва у справі №490/7168/25 видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 302 грн. 80 коп. Допущено негайне виконання судового наказу про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Отже , при видачі вказаного судового наказу суд виходив з того, що інформація про те, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_3 та останній проживає разом з матір'ю (заявницею), має достовірний характер та підтверджена наданими доказами.
Як обставину для скасування зазначеного судового наказу представниця боржника зазначає, що 04.08.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей та ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/6060/25 за даною позовною заявою було відкрито провадження, остаточне судове рішення по справі прийнято не було.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 160 Сімейного кодексу України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що згода між батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його місця проживання відсутня.
Так, до заяви про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами представницею боржника, крім іншого, долучено копію позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом з матір'ю та копію ухвали судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.08.2025 року у справі №490/6060/25 про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей.
При цьому, суд зазначає, що як в заяві про видачу судового наказу від 01.09.2025 року так і в позовній заяві від 04.08.2025 року заявницею (позивачкою) ОСОБА_2 зазначається про те, що син ОСОБА_5 постійно проживає з нею, а факт проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 підтверджується Актом обстеження умов проживання від 16.07.2025 року та не заперечується боржником.
Долучені до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами копія позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом з матір'ю та копія ухвали судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.08.2025 року у справі №490/6060/25 хоча і свідчать про існування спору щодо місця проживання спільних дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , не спростовують факту проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Більше того, факт проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 підтверджується також і боржником ОСОБА_1 , який звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини (справа №490/6629/25) в якій ОСОБА_1 зазначає, що його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 , яка чинить перешкоди батьку - ОСОБА_1 в спілкуванні та вихованні дитини та просить усунути перешкоди у спілкуванні з сином та визначити спосіб участі батька у вихованні сина.
Таким чином, обставини наведені представницею боржника в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, свідчать про незгоду саме з судовим наказом, а доводи наведені представницею боржника в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами та, самі по собі, не мали наслідком відмову у видачі судового наказу за правилами ст. 165 ЦПК України, а тому, обставини та докази, на які посилається боржник, не можуть бути підставою для скасування судового наказу у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Оскільки підставами для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є виключно такі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, з урахуванням встановлених судом обставин, належить відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ в силі, що з урахуванням положень частини сьомої статті 170 ЦПК України не позбавляє боржника права звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Керуючись статтями 260-261, 354, 423, 429 ЦПК України, суд,
Заяву представниці ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу виданого 02.09.2025 року Центральним районним судом у справі №490/7168/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О.В. Саламатін