Справа № 484/1486/19
Провадження № 3-в/484/33/25
Постанова
іменем України
14.10.2025 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А, розглянувши подання начальника Первомайського РВ ДУ «Центр пробації» філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт на підставі ст. 80 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громаданина України, уродженця м.Первомайська Миколаївської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , на якого постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.04.2019 року за ст.183-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком 120 годин
встановив
до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло вищевказане подання, яке обґрунтоване тим, що у 2019 році на виконання до Первомайського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області надійшла постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.04.2019 року, справа 484/1486/19, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ст.183-1 та накладення на нього стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
З метою належного виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 20.05.2019 року ОСОБА_1 було поставлено на облік Первомайського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області. 27.05.2019 року ОСОБА_1 було ознайомлено з порядком та умовами відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт та попереджено про відповідальність у разі ухилення та злісного ухилення від відбування суспільно корисних робіт, видано направлення до Кінецьпільської сільської ради для відбування суспільно корисних робіт.
29.05.2019 року Кінецьпільська сільська рада листом №1038 від 29.05.2019 року повідомила, що не може взяти на роботу ОСОБА_1 через відсутність фінансування на оплату суспільно-корисних робіт.
Лише 11.05.2021 року Первомайська міська рада надала лист, в якому зазначила про те, що особи яким призначено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, можуть відбувати їх на підприємствах, які знаходяться на території м.Первомайська.
01.10.2021 року ОСОБА_1 було видано направлення до КП «Комунсервіс» для відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно-корисних робіт, до яких останні повинен був приступити з 05.10.2021 року.
Однак, до роботи ОСОБА_1 не приступив, його місце знаходження не відомо станом на момент звернення до суду з даним поданням не відомо.
Заходи проведенні органом пробації щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_1 позитивного результату не дали.
У зв'язку з вищевикладеним, орган пробації просив вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.04.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності, подання підтримала, просила його задовольнити.
Дослідивши матеріали подання, суд доходить наступних висновків.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.04.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання ста двадцяти годин суспільно корисних робіт.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень регламентовано розділом V КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, а згідно ч. 1-2 ст. 300 цього Кодексу така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Звернувши своєчасно до виконання постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно корисних робіт суд дотримався вимог закону, однак станом на дату звернення органом пробації до суду, порушник не відбув суспільно корисних робіт.
Чинний КУпАП за своєю суттю є законом, який поєднує норми матеріального та процесуального права, охоплює всі сфери суспільно-економічного життя і в той же час містить в собі ряд колізійних норм або норм, які не виконуються через їх недосконалість (нікчемних норм), а тому потребує системних законодавчих змін.
Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.
Під зверненням постанови до виконання у ст. 303 КУпАП необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу пробації, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом першої інстанції.
Безпосереднє виконання постанов про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт також забезпечує орган пробації, однак системний аналіз основних положень цього Кодексу, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання, що в свою чергу надає надзвичайно широкі можливості для зловживань у процесі виконання цих судових рішень, необґрунтовано обмежує права, свободи і законні інтереси осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності та взагалі нівелює завдання КУпАП і зводить нанівець певні засади судочинства, які закріплені у ст. 1, 7, 39, 245, 246, 268, 298, 300, 303, 305 і 326 КУпАП; розділ I ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"; ст. 3, 24, 55, 124, 129, 129-1 Конституції України.
Таким чином, законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ставлячи осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності в явно невигідну правову ситуацію в порівнянні з тими, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) відповідно до обвинувального вироку.
Фактична "безстроковість" виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а "необмежений строк виконання" своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації N R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у межах КУпАП можлива лише за наявності обставин, зазначених у п. 5 (видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення), 6 (скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність) і 9 (смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі) ст. 247 цього Кодексу, при наявності яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання (ст. 302 КУпАП).
Однак вказана норма має іншу правову природу і не кореспондується зі строками виконання постанов про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт, а тому у даному конкретному випадку застосована бути не може.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як "кримінальні" у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно-корисних робіт, може бути прирівняна до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ можливо застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема КК, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Такою нормою у Кримінальному кодексі України є ст. 80, яка регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Згідно ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду, за яким особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є суспільно корисні роботи - ст.24, 31-1 КУпАП).
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством і судовою практикою, дають підстави вважати, що строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, тобто через 10 днів з дня її винесення та в усякому разі не перевищувати 2-х років.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 303, 304 КУпАП, суд
постановив
звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.04.2019 року за ст. 183-1 КУпАП у зв'язку із закінченням строку давності його виконання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя