Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1557/25
Провадження № 2/945/1449/25
Іменем України
10 жовтня 2025року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника адвоката Ільїна О.В. з позовом сформованим в системі «Електронний суд» до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 04.09.2010року між сторонами було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться. Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просить розірвати шлюб.
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області 15.09.2025року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився,при цьому його представником адвокатом Ільїним О.В.сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без участі наполягаючи на задоволенні позову.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, при цьому подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначаючи що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 04.09.2010року у виконавчому комітеті Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, актовий запис №05, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Сторони проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно з положеннями ст. 52 СК України дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
Статтею 54 СК України встановлено, що дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.
Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.
Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.
Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно з положеннями ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.
Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Згідно із ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Позивач та відповідач не вважають можливим збереження сім'ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тобто, у разі визнання відповідачем позову, позивачу, який не звільнений від сплати судового збору, з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, який був ним сплачений при поданні позову, а із відповідача стягуються (відшкодовуються) на користь позивача інші 50 відсотків судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 484,48грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81,ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Сергіївка, Братського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженка с.Степове Миколаївського району Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована: АДРЕСА_2 ),що зареєстрований 04.09.2010 року у виконавчому комітеті Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, актовий запис № 05 - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженка с.Степове Миколаївського району Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Сергіївка, Братського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 484,48грн.
Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Сергіївка, Братського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 484,48грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції-Миколаївський апеляційний суд.
Суддя М.М.Войнарівський