Справа № 489/8182/25
Провадження № 1-кс/489/2871/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
14 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві скаргу АТ «Миколаївобленерго» на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 25.09.2025,
встановив:
Зі скарги слідує, що 25.09.2025 АТ «Миколаївобленерго» подало до ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194-1 КК України, за фактом пошкодження 17.09.2025 по вул. Троїцькій у м. Миколаєві двох опор ПЛ-0,4 кВ Ф-1 від ТП - 677 транспортним засобом «Man JTX», н.з. НОМЕР_1 , що призвело до знеструмлення споживачів. Проте відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були. У зв'язку з цим, представник скаржника просить зобов'язати уповноважену особу внести відомості про вказане в заяві кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Представник скаржника до суду не з'явилася, надавши заяву про проведення судового розгляду в її відсутність та задоволення скарги.
Представник ВП № 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області до суду не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлений, його відсутність, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Розгляд скарги проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги та додаткові матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. У свою чергу, КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є кримінальними правопорушеннями та характеризують, у чому саме полягає їх об'єктивна та суб'єктивна сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про його ознаки, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 зазначено, що «у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР».
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, «слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Також Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 16.05.2019 у справі №761/20985/18 зазначив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як встановлено під час розгляду скарги, АТ «Миколаївобленерго» звернулося до ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194-1 КК України, за фактом пошкодження 17.09.2025 по вул. Троїцькій у м. Миколаєві опор ПЛ-0,4 кВ від ТП-677 ф.1 транспортним засобом «Man JTX», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до знеструмлення споживачів та завдало збитків на суму 11707,55 грн.
За результатами розгляду вказаної заяви ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області була проведена відповідна перевірка, за наслідками якої було встановлено відсутність підстав вважати, що було вчинене вказане у заяві АТ «Миколаївобленерго» кримінальне правопорушення, відомості про яке підлягають внесенню до ЄРДР. Натомість матеріали за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди були направлені до УПП в Миколаївській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих поліцейському УПП в Миколаївській області, вбачається, що дійсно 17.09.2025 він, керуючи транспортним засобом «MAN JTX», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «TAD», н.з. НОМЕР_2 , на якому перевозив великогабаритний вантаж у вигляді сівалки з трактором, при здійсненні розвороту не помітив дроти лінії електромережі та пошкодив їх.
За такого, вказані пояснення ОСОБА_3 , які узгоджуються з фактичними обставинами пошкодження ним опор лінії електромережі з дротами на них в ході дорожньо-транспортної пригоди, вказують на відсутність прямого чи непрямого умислу останнього на пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики (опор з електродротами), оскільки таке діяння було допущене з необережності.
Натомість диспозиція ст. 194-1 КК України, за якою скаржник просить внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачає настання кримінальної відповідальності пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей, що вчинено умисно.
При цьому, об'єктивна сторона вказаного діяння полягає у пошкодженні або руйнуванні об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей.
Натомість суб'єктивна сторона характеризується саме умисною формою вини - прямий чи непрямий умисел особи на вчинення вищевказаних дій, які утворюють об'єктивну сторону.
Таким чином, оскільки встановлені слідчим суддею обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_3 щодо пошкодження опор лінії електромережі з дротами були вчинені не умисно, а з необережності внаслідок недбалості, тому в його діях відсутня обов'язкова ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194-1 КК України, а саме суб'єктивна сторона.
У свою чергу, відсутність однієї з обов'язкових ознак складу певного кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) свідчить про відсутність його складу взагалі.
За такого, оскільки під час розгляду скарги не встановлено наявність всіх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194-1 КК України, відомості про яке скаржник просив внести до ЄРДР, тому вказане свідчить про відсутність протиправної бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про таке кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зазначене є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги АТ «Миколаївобленерго» на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 25.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194-1 КК України, за фактом пошкодження 17.09.2025 по вул. Троїцькій у м. Миколаєві двох опор ПЛ-0,4 кВ Ф-1 від ТП - 677 транспортним засобом «Man JTX», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1