Справа № 478/1154/25 Провадження №1-кп/478/108/2025
13.10.2025 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувшивши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження , яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62025150010001169 від 17.02.2025 за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий : вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 18.04.2022 засуджений за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовування строком на 1 (один) рік, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-санітара 1 механізованого відділення - бойової машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат»,
у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України , -
В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться знаходиться кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62025150010001169 від 17.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України .
Ухвалою від 25.08.2025 року слідчим суддею Інгульського районного суду м. Миколаєва обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.10.2025 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 , посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу закінчується 22.10.2025 року, з об'єктивних причин судовий розгляд справи не може бути завершений, а ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може вчинити спроби переховиватися від суду , незаконно впливати на свідків , зважаючи на тяжкість покарання, що передбачена санкцією статті за інкримінований йому злочин.. Тому враховуючи наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч 1 ст.177 КПК України, а також те, що строк дії запобіжного заходу закінчується 22.10.2025 року , виникає необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу на 60 днів. Більш м'який вид запобіжного заходу не може запобігти настанню ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор просила суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін по справі. Заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі та просив суд продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який вид запобіжного заходу не може запобігти настанню ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення до судового розгляду даного кримінального провадження. Однак обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному заперечували, просили відмовити у його задоволенні обґрунтувавши його тим, що прокурором не підтверджено жодним доказом існування ризиків, передбачених п. п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, на які він посилається , посилаючись на те, що не здобуто доказів про те, що останній буде ухилятись від суду, а також незаконно впливати на свідків , тому просили суд відмовити у його задоволенні, та обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження та матеріали клопотання, встановив наступне.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в тому, що, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , 24.11.2022 самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану.
Відповідно до протоколу затримання, 24.08.2025 о 18:13 годин ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та 25.08.2025 вручено повідомлення про підозру у його вчиненні, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями матеріалів службового розслідування, витягів з наказів, а також особистими показаннями підозрюваного, наданими під час розгляду клопотання. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Ухвалою від 25.08.2025 року слідчим суддею Інгульського районного суду м. Миколаєва обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.10.2025 року.
Ухвалою суду від 06.01.2025 року призначено підготовче судове засідання на 13.10.2025 року о 13 год. 10 хв.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання продовження строку тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 184, 199 КПК України.
Під час підготовчого судового розгляду , встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи клопотання в підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ухвалою від 25.08.2025 року слідчим суддею Інгульського районного суду м. Миколаєва обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.10.2025 року.
Даною ухвалою cлідчим суддею встановлена доведеніть ризиків передбачених п. п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України у виді спроби переховиватися від дорганів досудового слідства та вчинити інше кримінальне правопорушення .
На даний час ризики передбачені п. п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України у виді спроби переховиватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення не зникли і не зменшився, що дає підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу , оскільки підозрюваний може переховуватися від суду та вчинити інше кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення та покарання за його вчинення. Також він раніше судимий за вчинення аналогічного злочину до покарання з випробуванням, однак в період іспитового строку протягом короткого періоду часу після засудження повторно самовільно залишив місце служби.
Натомість прокурором не доведений ризик незаконного впливу на свідків, оскільки не вказано, про яких свідків він обізнаний, може впливати на них та яким чином, що у свою чергу, свідчить про формальне посилання сторони обвинувачення на наявність зазначеного ризику, враховуючи той факт, що підозрюваний постійно перебував поза межами місця служби з часу його залишення і до моменту затримання та не вчиняв будь-яких дій, направлених на незаконний вплив на свідків.
При цьому, прокурором доведено необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи, що він раніше одноразово судимий, однак на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Також сторонами кримінального провадження не надано суду відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Крім того, суд враховує, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
При цьому, керуючись положеннями статей 182 ч. 4, 5, 183 ч. 3 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення (в умовах воєнного стану та тривалий період часу), тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявність декількох ризиків, особу підозрюваного (раніше судимий), суд вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
Зважаючи на зазначене, доводи захисника , відносно того, що до підозрюваного ОСОБА_4 , з огляду на відомості про його особу та визнання ним вини, можливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання підвартою не є слушними, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.
Також суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Казанківському районному суду Миколаївської області .
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог статті 291 КПК України.
Відсутні підстави для повернення обвинувального акта прокурору, закриття або зупинення кримінального провадження.
З метою підготовки кримінального провадження до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового розгляду, з'ясовано, що у відкритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинені інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Прокурор та інші учасники кримінального провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до розгляду.
Під час провадження досудового слідства не вбачається порушень вимог КПК України, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду.
Враховуючи відсутність правових перешкод для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішивши повною мірою всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 194, 291, 314-316, 372 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2025 року о 14 годин 00 хвилин у приміщенні Казанківського районного суду з викликом сторін по справі , повідомити прокурора та захисника .
Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 одноособово.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11 грудня 2025 року.
Ухвала суду діє до 11 грудня 2025 року .
Виконання ухвали в частині запобіжного заходу покласти на начальника ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» .
Контроль за виконанням ухвали суд покладає на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївської апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя : ОСОБА_1