Справа № 462/6902/25
іменем України
14 жовтня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого т.в.о. директора ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», проживаючого у АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 222, 01.08.2025 року о 15 год 40 хв. порушив вимоги ч.1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - в ході перевірки встановлено, що заробітна плата працівникам ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» виплачується не на умовах, визначених Колективним договором, а з порушенням строків такої виплати, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.41 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, працівниками УІД у Львівській обалсті ЗМУДСПП йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова. Окрім того, як зазначено у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі. Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про дане адміністративне правопорушення не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/24451/023610/П/ПТ від 29.08.2025 року, актом інспекційного відвідування №3Х/ЛВ/24451/023610 від 01.08.2025 року, листом ОСОБА_1 від 28.08.2025 року, викликом на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст 41 КУпАП, повторним викликом на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст 41 КУпАП, трекінгом відправлення, списком зарплати, що перераховується в банк, наказом від 18.07.2025 року.
Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, те, що обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність відсутні, тому покарання йому слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, 41, 221, 248, 249, 251, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Іванюк І.Д.