Справа № 444/1950/25
Провадження № 2/444/1287/2025
(заочне повне)
29 вересня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.,
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) №16.03.2023-10000125 від 16.03.2023 року,-
В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) №16.03.2023-10000125 від 16.03.2023 року, в якому просить стягнути з відповідача непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" в сумі 8730 грн., та судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 16.03.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) №16.03.2023-10000125. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.03.2023, строком на 33 дні. Згідно з п. 3.1. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію. Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до Договору від 16.03.2023 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 4500 грн. строком на 5 днів, ОСОБА_1 16.03.2023 року отримано кредитні кошти у розмірі 4500 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 8730 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500 грн., по процентам в розмірі 4230 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
ОСОБА_1 16.03.2023 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4500 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №16.03.2023-10000125 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
У зв'язку з наведеним вище, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №16.03.2023-10000125 від 16.03.2023 року в розмірі 8730 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В позовній заяві позивач просить проводити розгляд даної справи у відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», про ухвалення заочного рішення у справі позивач не заперечує.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, розгляд справи призначено на 11.03.2025 року.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 15.07.2025 року розгляд справи відкладено на 29.09.2025 року.
Відповідач ОСОБА_1 , який про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У зв'язку із наведеним, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.03.2023 року підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії) (арк. спр. 14-17). В пункті 3 цієї пропозиції зазначено, що умови надання кредиту, а саме: сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом встановлюються в Заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Відповідно до п. 4.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Згідно з п. 4.3. Договору, Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Позичальник зобов'язався використати використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до умов Договору, відповідачу надано кредит у розмірі - 4500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.03.2023, строком на 33 днів, дата надання/видачі кредиту - 16.03.2023, сума кредиту: 4500 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит - 33 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 17.04.2023 року.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як встановлено з матеріалів справи між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.03.2023 року підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), яку відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який було відправлено відповідачу на номер телефону (арк. спр. 18).
Позивачем вказано, що відповідач порушив умови договору та свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 8730 грн., що складається з основного боргу в розмірі 4500 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 4230 грн., на підтвердження чого позивачем подано Довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №16.03.2023-10000125 від 16.03.2023 року (арк. спр. 8).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
На час розгляду справи відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення вищевказаної заборгованості та про причини несвоєчасного погашення такої у добровільному порядку.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані в кредит кошти, в судове засідання не з'явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280, 283, 284, 288, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) №16.03.2023-10000125 від 16.03.2023 року у розмірі 8 730 (вісім тисяч сімсот тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", юридична адреса: 01032 м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 06.10.2025 року.
Суддя: Олещук М. М.