1 УХВАЛАСправа № 331/5267/25 2-а/335/175/2025
про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про скасування постанови серії ЕНА № 5529796 від 20.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
06.10.2025 року відповідно до ухвали судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В. від 15.09.2025 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про скасування постанови серії ЕНА № 5529796 від 20.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності було передано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю.
Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві не вказаний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
За загальним правилом саме позивач зазначає відповідача у справі. Слід зазначити, що в якості відповідача у позовній заяві позивачем зазначено Управління патрульної поліції в Запорізькій області та не вказано ідентифікаційний код юридичної особи.
Додатково вважаю за необхідно зазначити, що згідно з частиною 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідач є обов'язковим учасником адміністративного процесу його стороною. Основною ознакою сторін адміністративного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до Структури територіальних органів поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 1 (зі змінами) Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, до складу якого входять територіальні (відокремлені) підрозділи.
Так, розділом IV Положення Про Департамент патрульної поліції визначено структуру та організацію діяльності Департаменту патрульної поліції. Зокрема пунктом 2 зазначеного розділу вказано, що Департамент патрульної поліції та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту патрульної поліції підзвітні та підконтрольні Департаменту патрульної поліції.
Тобто, відповідачем у справах з приводу оскарження постанов інспектора патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
У даному випадку таким органом є Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646), юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, можливість зазначення Управління патрульної поліції в Запорізькій області як належного відповідача у даній справі підлягає уточненню.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України позовної заяви із зазначенням повної назви відповідача з його відповідними реквізитами.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Відтак, позивач має усунути вказані недоліки позовної заяви.
Окремо, суд зазначає, що статтею 25 КАС України визначено підсудність справ за вибором позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Разом з тим, позивач, враховуючи те, що на таку категорію справ розповсюджуються правила альтернативної підсудності, не позбавлений можливості звернутися з позовом до суду за за місцем знаходження належного відповідача.
Також, в порушення вимог ст. 18 та п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України позивачем у позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про скасування постанови серії ЕНА № 5529796 від 20.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності- залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 10.10.2025.
Суддя: О.О. Романько