1Справа № 335/7122/25 2/335/3112/2025
13 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, який сформовано в підсистемі «Електронний суд».
Позов вмотивований тим, що позивач у період 01.09.2014 по 30.09.2024 надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 . Відповідачі неналежним чином здійснюють оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 35619,58 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів та судовий збір.
Ухвалою судді від 25.07.2025 відкрито провадження в справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
Ухвалою судду від 13.10.2025 провадження в справі в частині позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Постановлено подальший розгляд цивільної справи здійснювати за позовною вимогою Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
В судове засідання представник позивача Воротинська І.А. не з'явилася, в позовній заяві просила суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в справі та судових повісток на адресу реєстрації його місця проживання, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, суд постановив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Концерну «МТМ», предметом його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Право Концерну «МТМ» на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 5 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі», відповідно до якого з 01 січня 2009 року в м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.
3гідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 200 від 28.04.2011 «Про визначення виконавців комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 виконавцем комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.10.2024 №398398289 вбачається, що відповідачу на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Концерну «МТМ» в період з 01.09.2014 по 30.09.2024 у вищезазначену квартиру позивачем були наданні послуги з опалення та постачання гарячої води на загальну суму 49153,00 грн. Власники квартири зобов'язання з оплати наданих позивачем в спірний період послуг виконали в розмірі 13533,42 грн. Отже, заборгованість власників квартири за спірний період становить 35619,85 грн.
Доказів того, що в період з 01.09.2014 по 31.10.2021 між сторонами укладався договір на постачання послуг, матеріали справи не містять.
Разом з тим, фактичне надання послуг і відкриття особового рахунку на ім'я відповідача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Станом на 01.11.2021 типовий індивідуальний договір №11004299 про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , є укладеним між позивачем та відповідачами.
Відповідно п. 5. Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки та умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Згідно п. 33 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десть днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Згідно п. 34. Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за рахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 38 Договору споживач не звільняєтеся від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Споживач житлово-комунальної послуги зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (статті 541 ЦК України).
В матеріалах справи відсутній договір щодо солідарного зобов'язання співвласників квартири АДРЕСА_3 за договором на послугу з централізованого опалення та постачання гарячої води. Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення уповноваженого власника квартири у взаємовідносинах з позивачем.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про стягнення з відповідача заборгованості за отримані в спірний період послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.
Подібний висновок щодо солідарного зобов'язання співвласників житла, в яке надаються комунальні послуги, викладений в постанові Верховного Суду від від 14.08.2019 в справі № 344/1792/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83775208).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані в період з 01.09.2014 до 30.09.2024 у розмірі 17809 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'ять) гривень 79 копійок та понесені судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя А.В. Стеценко