1Справа № 335/5762/25 1-кп/335/728/2025
09 жовтня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025082050000657 внесене до ЄРДР 04.04.2025 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який працює на посаді директора благодійного фонду «Покоління майбутнього», одруженого, який має на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
03.04.2025, приблизно о 21 год. 15 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині просп. Соборного зі сторони вул. Української в напрямку вул. Дмитра Донцова в м. Запоріжжі. Наблизившись до регульованого світлофором перехрестя просп. Соборного та вул. Дмитра Донцова, водій ОСОБА_4 виїхав на вказане перехрестя на зелений для себе сигнал світлофору, де здійснив зупинку для надання переваги в русі зустрічним транспортним засобам.
В цей же час, з лівого тротуару, на зелений для себе сигнал світлофору, на регульований пішохідний перехід, який розташований через проїзну частину вул. Дмитра Донцова в м. Запоріжжі та позначений дорожньою розміткою - 1.14 «Зебра» ПДР, вийшов пішохід ОСОБА_5 , який розпочав перетин вищевказаної проїзної частини, рухаючись зліва-направо по ходу руху автомобіля «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням водія ОСОБА_4 .
Водій ОСОБА_4 , діючи зі злочинною недбалістю, маючи можливість постійно бачити пішохода ОСОБА_5 , який рухався по вищевказаному регульованому пішохідному переході, перед початком руху, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху та не надавши перевагу в русі потерпілому ОСОБА_5 , розпочав виконання маневру лівого повороту на вул. Дмитра Донцова в напрямку Патріотичної, виїхав на вказаний регульований пішохідний перехід, де скоїв на потерпілого ОСОБА_5 наїзд передньою частиною кузову керованого ним транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
- п.10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
- п. 16.2.: «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку».
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо - транспортної пригоди.
В результаті даної дорожньої - транспортної пригоди, потерпілому пішоходу ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому гребня крила лівої клубової кістки, що кваліфікується як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, проте спричинило тривалий розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_4 , що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
В процесі судового розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було розглянуто клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ОСОБА_5 та відшкодування завданої шкоди.
Крім того, судом була розглянута заява потерпілого ОСОБА_5 , в якій він просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим що вони з обвинуваченим помирились, завдана шкода відшкодована в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження підтримав, просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_5 проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , не заперечував.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, не заперечувала.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 46 КК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито відносно особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК України.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Крім того, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 439/397/17, в провадженні № 13-66кс18, що саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 46 КК України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ч. 4 ст. 12 КК України - є необережним нетяжким злочином. (КК України зі змінами, внесеними з Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 року).
Потерпілий ОСОБА_5 примирився з обвинуваченим, не висуває до нього жодних матеріальних чи моральних претензій та просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, не встановлено.
Таким чином, наявні умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до п. 22 ч .1 ст. 3 КПК України, районний суд як суд першої інстанції має право постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.
Статтею 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені: судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» №СЕ-19/108-25/7974-ІТ від 15.04.2024, вартістю 5348,40 грн. та судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №СЕ-19/108-25/10171-ІТ від 09.05.2025, вартість якої складає 4457 грн., та вказані висновки експерта покладено в основу обвинувачення, то процесуальні витрати на залучення експертів, з урахуванням вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .
Разом з цим, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Відповідно до ухвали судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від 14.05.2025 по справі № 334/2733/25, провадження № 1-кс/334/1225/25, арешт накладений ухвалою від 07.04.2025 на автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , і є речовим доказом у кримінальному проваджені внесеному 04.04.2025 до ЄРДР № 12025082050000657, з метою його збереження - скасовано в частині заборони користування вказаним автомобілем, залишивши арешт щодо заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом.
Вказаний арешт підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному проваджені не застосовано. Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 395 КПК України, ст. 46 КК України, суд
Клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12025082050000657 внесене до ЄРДР 04.04.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави процесуальні витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» №СЕ-19/108-25/7974-ІТ від 15.04.2024, у розмірі 5348,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави процесуальні витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №СЕ-19/108-25/10171-ІТ від 09.05.2025, у розмірі 4457,00 грн.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від 07.04.2025 по справі № 334/2733/25, провадження № 1-кс/334/1225/25, арешт щодо заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речовий доказ, а саме: автомобіль марки «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , після набуття ухвали в законну силу залишити власнику, за належністю.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання ухвали законної сили не обирати.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії ухвали вручити негайно учасникам судового розгляду.
Суддя ОСОБА_1