Дата документу 08.10.2025
Справа № 334/6986/25
Провадження № 2/334/3761/25
08 жовтня 2025 року
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді О.М. Гнатюка,
за участі секретаря А.В. Соломонової,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Концерн «Міські теплові мережі» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В позові посилалися на те, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, який знаходиться на офіційному сайті Концерну «МТМ». Відповідно статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та від 21.08.2019 року №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Позивач по відношенню до відповідача, як споживача послуг, є виконавцем комунальних послуг, а саме з постачання теплової енергії. У даній справі борг виник з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем за місцем знаходження нерухомого майна. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 .
02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Таким чином, між Концерном «МТМ» та відповідачем з 01.11.2021 року укладено типовий індивідуальний договір №91272575 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Сума боргу за послуги з теплової енергії за період з 01.10.2018 р. по 22.04.2024 р. становить 17184,68 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розміпі 17184,68 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову просили розгляд справи проводити без участі представника, не заперечували проти заочного розгляду справи
Відповідач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу його реєстрації. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі Статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».
Відповідно статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та від 21.08.2019 року №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до статей 67, 68 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України, власник квартири приватного житлового фонду зобов'язаний оплачувати комунальні послуги.
Відповідно до ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, відповідач ОСОБА_1 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 30.10.1987 по 19.07.2017.
Концерном «Міські теплові мереж» заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 01.10.2018р. по 22.04.2024 р. тобто, після того, як відповідач був знятий з реєстрації за вказано адресою.
Позивачем в позові зазначено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 проте, не надано доказів, що відповідач є власником (співвласником) квартири зазначеної квартири.
В силу ст. 11 ЦК України та п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Такі ж висновки, викладені у правових висновках Верховного Суду України у постановах №6-110цс12 від 10.10.2012 року та №6-59цс13 від 30.10.2013 року, що в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування іншими судами загальної юрисдикції.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України, наймачі квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з оплати холодного водопостачання та водовідведення .
Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження надання відповідачу послуг з з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, суд оцінює критично доводи позивача, що він має право вимагати від відповідача стягнення заборгованості за надання послуг на адресу: АДРЕСА_2 .
За таких обставин позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволені позову Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гнатюк О. М.