Справа № 331/5536/25
Провадження № 3/331/1970/2025
14 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшли справи з протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП і за ст. 124 КУпАП, які постановою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23 вересня 2025 року у справі № 331/5537/25, провадження №3/331/1971/2025, на підставі ст.36 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
Об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП присвоєний №331/5536/25, провадження №3/331/1970/2025.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450413 від 11.09.2025 зазначено, що 02.09.2025 о 13:45 год., м. Запоріжжя, вулиця Фортечна, 45, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Tesla Model Y д.з. НОМЕР_2 , ставши учасником ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450397 від 11.09.2025 зазначено, що 02.09.2025 о 13:45 год., м. Запоріжжя, вулиця Фортечна, 45, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Tesla Model Y д.з. НОМЕР_2 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та допустив наїзд на припаркований автомобіль Audi Q7 д.з НОМЕР_3 , водій ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі механічно пошкоджені, завдані матеріальні збитки, травмовані відсутні, чим порушив п.10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
13.10.2025 захисником особи, яка притягається до відповідальності - адвокатом Кулясом О.Ф. через підсистему «Електронний суд» подане письмове клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу такого правопорушення. Зокрема, він вказав, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху. Залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння. Однак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази на підтвердження факту дорожньо-транспортної пригоди, оцінку ОСОБА_1 події як ДТП, що, відповідно, виключає умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху, в тому числі, бажання здійснити дії на приховання факту ДТП. ОСОБА_1 навіть не знав про подію дорожньо-транспортної пригоди. Жодного удару або ж інших ознак ДТП ОСОБА_1 не відчув. Автомобіль ОСОБА_1 «TESLA» не має жодних пошкоджень. Водночас, ОСОБА_1 , дізнавшись від співробітників поліції, що внаслідок його дій могла бути завдана шкода, та до нього з цього приводу є претензії, відразу здійснив заходи для зустрічі з потерпілим. Під час особистої бесіди з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 з'ясував обставини пошкодження транспортного засобу «AUDI Q7». Навіть попри те, що співробітники поліції не надали ані ОСОБА_1 , ані суду доказів вчинення ДТП саме ОСОБА_1 , останній здійснив усіх заходів з метою врегулювання ситуації, що склалася. ОСОБА_2 не має жодних претензій до ОСОБА_1 . Тому, враховуючи все зазначене, він просив закрити відносно нього справу про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Куляс О.Ф. у судовому засіданні підтримав подане ним раніше клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Також захисник повідомив, що потертості, які є на автомобілі ОСОБА_1 , останній вважав таким, що були отримані автомобілем під час транспортування з-за коддону.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але надав клопотання, в якому просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП посилаючись на те, що він не спричинив йому будь-якої шкоди і він не має до нього жодних претензій матеріального та морального характеру. ОСОБА_1 при особистій з ним бесіді пояснив йому, що навіть не знав про подію ДТП, оскільки жодного удару або ж інших ознак ДТП він не відчув і на його транспортному засобі взагалі відсутні будь-які пошкодження. Дізнавшись від працівників поліції про ДТП він одразу вийшов з ним на зв'язок з метою врегулювання ситуації, що склалася. Також він просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно зі ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, серед іншого:
2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Отримання особою посвідчення водія та, як наслідок, набуття статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього як водія обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства. При цьому, транспортні засоби чинним законодавством України визначені як джерело підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, підлягає підвищеному контролю з боку держави. За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно взяв на себе і обов'язок неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України, встановлених для водіїв транспортних засобів.
У той же час, суддя враховує, що із суб'єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена у ст. 122-4 КУпАП, характеризується прямим умислом
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У даному випадку у своїх поясненнях, наданих під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що не знав, що був причетний до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки жодного удару або ж інших ознак ДТП він не відчув, його автомобіль не має жодних значних пошкоджень, відповідно, у нього і не було умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди з метою ухилення від відповідальності. Також зазначив, що і сам потерпілий одразу не звернувся до поліції.
Аналогічні пояснення у своєму клопотанні про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 надав і потерпілий ОСОБА_2 .
Суддею також було досліджено під час розгляду справи протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 серія ЕПР1 №450413 і долучені до нього схему місця ДТП, фотознімки автомобілів потерпілого та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого та свідка, рапорти поліцейських від 04.09.2025 та від 12.09.2025.
Тобто, для підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони інкримінованого правопорушення, матеріали справи повинні містити докази, що він усвідомлював, що став учасником ДТП (подією унаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження), але таких доказів матеріали справи не містить. Навпаки, із пояснень особи, яка притягається до відповідальності встановлено, що вона не усвідомлювала, що сталося ДТП, а тому і продовжила рух.
Тому суддя приходить до висновку про те, що під час розгляду об'єднаної справи про адміністративні правопорушення не знайшла підтвердження обов'язкова ознака складу правопорушення, передбаченого у ст. 122-4 КУпАП, а саме: наявність прямого умислу ОСОБА_1 на залишення місця ДТП для приховання вчиненого адміністративного правопорушення та для ухилення від відповідальності за це.
Також суддею враховано, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011).
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
Тому, на підставі викладеного, суддя приходить до висновку про те, що направлені до суду матеріали не спростовують сумніви щодо дійсних обставин подій 11.09.2025 та не узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 , які ним були надані у судовому засіданні.
У зв'язку з цим суддя позбавлена можливості констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена у ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, оскільки суддя дійшла висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення відносно нього у даній частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
У той же час, під час розгляду справи суддею було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується його поясненнями, наданими під час розгляду справи, а також матеріалами справи, а саме: рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП, схемою місця ДТП, фотознімками, на яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями свідка та потерпілого, реєстраційною карткою ТЗ, рапортом інспектора ВРОМ ДТП УПП в Запорізькій області ДПП, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 серії ЕПР1№450397.
З наведених вище обставин вбачається, що саме дії ОСОБА_1 , який не дотримався під час керування транспортним засобом вимог п.10.1 ПДР, знаходяться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до пошкодження транспортних засобів.
Обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, суддя визнає щире каяття ОСОБА_1 , а обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суддею не встановлено.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Тому з урахуванням усіх зазначених вище обставин у сукупності, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у виді штрафу. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/5536/25, провадження № 3/331/1970/2025.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення № 331/5536/25, провадження № 3/331/1970/2025.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК