Справа № 331/5052/25
Провадження № 3/331/1779/2025
22 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення №1081/12/08-01-04-05 від 27.06.2025 року, що надійшла з Головного управління Державної Податкової Служби у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, що обіймає посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІТЕК», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №1081/12/08-01-04-05 від 27.06.2025 року за результатами камеральної перевірки ТОВ «ОРТЕК» за адресою м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд 49, встановлено несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), а саме ТОВ «ОРІТЕК» код ЄДРПОУ 45748003 було перераховано 26.05.2025 року суму податку на додану вартість в розмірі 29374,00 грн, згідно платіжного доручення №829799452 від 26.05.2025 на суму 29374,00 грн, затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість 7 днів, чим порушила п.57.3 ст. 57, п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
У судові засідання 19.09.2025, 22.09.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу підприємства зазначену у протоколі, а також електронним листом.
Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно неї.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП (в контексті складеного і переданого в суд протоколу) є виключно та посадова особа, до службових обов'язків якої, входить подання платіжних доручень. Тож визначальним, для вирішення питання про наявність складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП, в діянні будь-якої посадової особи, є встановлення кола її службових обов'язків на підставі відповідних доказів.
У силу положень пункту 1.1. статі 1 Податкового кодексу України саме цей кодифікований закон регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Отже, порядок ведення податкового обліку в Україні, встановлено саме цим кодексом.
За положеннями пункту 61.1. статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. І в силу статті 42 ПК України, податковий контроль здійснюють контролюючі органи, до яких відносяться і податкові органи.
При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 62.1.3. статті 62 ПК України зазначений податковий контроль здійснюється шляхом перевірок відповідно до вимог цього Кодексу.
І якщо за результатами такої перевірки податковим органом буде встановлено порушення платником податків встановленого законом порядку ведення податкового обліку, з огляду на положення пункту 86.1. статті 86 ПК України, податковий орган повинен скласти акт.
Згідно п. 57.3 ст. 57 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом були досліджені наступні докази:
-Протокол №1081/12/08-01-04-05 від 27.06.2025, складений відносно ОСОБА_1 , в якому викладено суть інкримінованого адміністративного правопорушення;
-Акт про результати камеральної перевірки від 23.06.2025 року щодо порушення правил ( термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, відповідно до якого встановлено порушення платником податків вимог п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасного надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів.
Таким чином, дослідивши матеріали, суд вбачає порушення ОСОБА_1 вимог п. 57.3 ст. 57, п. 2032 ст. 203 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч. 2ст. 284 КУпАП при оголошені усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи особу правопорушниці, той факт що затримка сплати згодженого податкового зобов'язання мала мінімальний час та не призвела до суттєвих наслідків, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та обмежитися усним зауваження.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 звільнена від адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 22 КУпАП, тому підстав для стягнення суми судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 22, 163-2, 283,284 КУпАП України, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та відповідно до ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Д.М. Кольц