Справа № 314/4256/25
Провадження № 3/314/2140/2025
08.10.2025 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративні матеріали, який надійшов з відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 орган що видав 2311, РНОКПП НОМЕР_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458858 від 19.09.2025, о 17 годині 56 хвилини, гр. ОСОБА_1 у с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 28, керував ТЗ ВАЗ 2103, дз НОМЕР_3 не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року(Постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП).
Даними діями порушено вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав в повному обсязі, просив його суворо не карати та розстрочити суму штрафу строком на 10 місяців для можливості добровільного виконання постанови суду, так як він на даний час має скрутне матеріальне становище.
Вивчивши матеріали справи, дії ОСОБА_1 суд, кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Так, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458858 від 19.09.2025 який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, підписані особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, містять роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5759316 від 19.09.2025;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5633277 від 02.09.2025;
- довідкою інспектора сектору адміністративної практики Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 повторність за ст. 130 КУпАП не має;
-диском з відеозаписом події, яка мала місце 19.09.2025.
З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен у скоєному правопорушенні.
Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов'язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Статтею 30 КУпАП прямо передбачено порядок застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами або до таких, які вже позбавлені такого права. Прямо передбачено випадки, коли таке стягнення не застосовується.
Крім того в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності адміністративного правопорушення і стягнення, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності стягнення вчиненому адміністративному правопорушенню. Категорія справедливості передбачає, що стягнення за адміністративне правопорушення повинно бути домірним. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад адміністративного правопорушення та рамки стягнення відповідатимуть один одному, а й те, що стягнення має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Принцип рівності всіх громадян перед законом - конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення стягнення. Притягнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, до адміністративної відповідальності не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачає встановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності.
Завданням КУпАП є правове забезпечення охорони прав і свобод громадянина, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого правопорядку зміцнення законності, запобіганням правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Для здійснення цього завдання КУпАП визначає, які суспільно небезпечні діяння є адміністративними правопорушеннями та які адміністративні стягнення застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.30 КУпАП позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове стягнення призначається на строк до десяти років.
Статтею 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті (санкції частини статті) КУпАП особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Положення зазначеної статті не містять також закріплення правових підстав призначення стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно прямо передбачено у санкціях норм КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку (загальний) і керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Додаткових вимог до суб'єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 126 ч.5 КУпАП не містить.
Крім того, позбавлення права керувати транспортними засобами як обов'язкове додаткове стягнення передбачено у санкціях всіх частин ст. 130 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння.
Суб'єкт зазначеного адміністративного правопорушення також загальний і додаткових вимог до суб'єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 130 КУпАП також не містить.
Законодавець прямо передбачив відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді санкції позбавлення права керування транспортним засобом до осіб, що повторно протягом року вчинили адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП зокрема за керування транспортним засобом, не маючи права такого права.
Санкціями ч.ч.2, 3 ст. 130 КУпАП законодавець також передбачив стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом щодо осіб, яких вже позбавлено такого права.
Отже, ні норми Загальної частини КУпАП, ні статті 126, 130 КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 126, 130 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового стягнення досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу обов'язків за ухилення від відбування додаткового стягнення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_1 не має змоги сплатити всю суму штрафу одноразово, оскільки перебуває у складному матеріальному становищі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхіднимзастосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, при цьому вважає доцільним розстрочити виплату штрафу строком на 10 місяців.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, накладеного на нього постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.10.2025 (справа № 314/4256/25), терміном на 10 (десять) місяців, а саме по 4080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок щомісячно протягом 10 місяців, до повного погашення заборгованості.
Строк пред'явлення до примусового виконання постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.10.2025 в частині накладення штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень рахувати протягом трьох місяців з моменту закінчення строку встановленої розстрочки.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя В.О. Кіяшко
Для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001.
Для сплати судового збору кошти перерахувати:
Стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
08.10.2025