Справа № 308/12978/24
(заочне)
09 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Шумило Н.Б.
за участю секретаря судових засідань - Дуб В.І.
представника позивача - адвоката Студеняк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку,-
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить у порядку поділу спільного майна у праві спільної часткової власності в натурі, виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84,6 кв. м., житлову 38.1 кв. м., допоміжну (підсобну) - 46,5 кв. м. та складається з таких приміщень: веранда (2-1) - 8.8 кв. м., кухні (2-2) - 7.3 кв. м., житлової кімнати (2-3) - 12 кв. м., житлової кімнати (2-4) - 11.6 кв. м., житлової кімнати (2-5) - 14.5 кв. м., комори (2-6) - 4.4 кв. м., коридору (2-7) - 18.4 кв. м., санвузла (2-8) - 7.6 кв. м., а також господарських будівель та споруд: котельні - літ. «Е». огорожі з хвірткою під №3 та тротуару під поз. ІІ, яке знаходиться на належній позивачу земельній ділянці площею 0,0647 га (кадастровий помер 211010000:41:001:0533) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). ОСОБА_2 як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке має загальну площу 88,3 кв. м., житлову - 48.7 кв. м., допоміжну (підсобну) - 28,6,5 кв., літніх неопалювальних підвальних приміщень - 11.0 кв. м. та складається з таких приміщень: котельня (1)- 4.0 кв. м., підвал-комора (II) - 7.0 кв. м., коридор (1-1) 10.9 кв. м., кухні (1-2) - 9,1 кв. м., житлової кімнати (1-3) - 7,7 кв. м., комори (1-4) - 3,8 кв. м., санвузла (1-5) - 4.8 кв. м., житлової кімнати (1-6) - 23.2 кв. м., житлової кімнати (1-7) - 17.8 кв. м., а також господарських будівель та споруд: літньої кухні - літ. «Ж», огорожі з хвірткою під №1-2, воріт під 4. хвіртки під №5 та тротуару під поз. І. яке знаходиться на належній їй земельній ділянці площею 0,0280 га (кадастровий номер 21110100000:41:001:0121).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що житловий будинок. який розташований за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказано, що позивач є власником частини вказаного будинку на підставі Договору дарування частки житлового будинку та земельної ділянки від 26.04.2024 року. ОСОБА_2 є власником іншої частини будинку на підставі Договору дарування нерухомого майна від 31.08.2012 року. Право власності зареєстровано за сторонами у встановленому законом порядку.
За час проживання у спільному будинку між позивачем та відповідачем не виникало суперечок щодо порядку користування домоволодінням та відповідно, земельними ділянками. Однак, відповідачка не бажає в добровільному порядку здійснити поділ майна шляхом укладання нотаріального договору посилаючись на те, що домоволодіння і так фактично поділені між ними та перебувають у їх окремому користуванні, а земельні ділянки у приватній власності кожної, тому відсутня необхідність у юридичному поділі будинковолодіння. Також відповідачка посилається на відсутність у неї вільного часу та коштів, необхідних для переоформлення права власності на домоволодіння у зв?язку із його поділом.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 24 липня 2024 року (інвентаризаційна справа № 6636) та висновку щодо технічної можливості поділу об?єкта нерухомого майна в натурі від 24 липня 2024 року за № 705 житловий будинок АДРЕСА_1 складається з двох частин, які є відокремленими, мають окремі входи, житлові та допоміжні приміщення, які утворилися шляхом поділу, без проведення будівельних робіт. Обидві частини будинку мають власні комунікації та можуть експлуатуватися незалежно одна від другої.
Вказує, що належна їй частина будинку знаходиться на земельній ділянці площею 0.0647га (кадастровий номер 211010000:41:001:0533) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить їй на підставі договору дарування від 26.04.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №331. Належна відповідачці ОСОБА_2 частина будинку знаходиться на приватизованій нею земельній ділянці площею 0.0280га ( кадастровий номер 21110100000:41:001:0121).
Згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 24 липня 2024 року за № 705 КП «Архітектурно-планувального бюро» Ужгородської міської ради за технічними показниками є можливість поділу будинковолодіння АДРЕСА_1 на окремі об'єкти нерухомого майна між співвласниками у праві спільної часткової власності з присвоєнням окремої поштової адреси, і такий поділ буде відповідати ідеальним часткам власників у праві спільної часткової власності у будинковолодінні.
Враховуючи що спірне майно належить сторонам на праві спільної часткової власності двом співвласникам, відповідно можливий поділ цього майна в натурі між сторонами.
Процесуальні дії по справі, заяви учасників
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2025 постановлено клопотання представника позивача - адвоката Студеняк О.С. про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити. Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту Колчар Вячеславу Дмитровичу ( АДРЕСА_3 ), та попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
На вирішення експерта поставити наступні питання:
- Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити на окремі об'єкти нерухомого майна між співвласниками у праві спільної часткової власності, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 169,6 м.кв., житловою площею 83,3 м.кв., житловий будинок під літ.АА'А''А''', саман-цегла, складається з 6 (шести) кімнат, гараж під літ. Г, сарай під літ. Д, котельня під літ. Е, №1-5 огорожа, І,ІІ - споруда, частина якого належить ОСОБА_1 , згідно договору дарування від 26.04.2024 та частина якого належить ОСОБА_2 , згідно договору дарування майна від 31.08.2012 року?
- Які варіанти поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , (загальною площею 169,6 м.кв., житловою площею 83,3 м.кв., житловий будинок під літ.АА'А''А''', саман-цегла, складається з 6 (шести) кімнат, гараж під літ. Г, сарай під літ. Д, котельня під літ. Е, №1-5 огорожа, І,ІІ - споруда), на окремі об'єкти нерухомого майна між співвласниками у праві спільної часткової власності, можливо визначити відповідно до часток співвласників ( частина якого належить ОСОБА_1 , згідно договору дарування від 26.04.2024 та частина якого належить ОСОБА_2 , згідно договору дарування майна від 31.08.2012 року), правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна та вимог нормативно-правових актів?
- Чи наявне самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ?
Для проведення експертизи в розпорядження експерта направити копію ухвали, матеріали цивільної справи №308/12978/24. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), при цьому роз'яснивши сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.
06.05.2025 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №308/12978/24 із супровідним листом судового експерта Колчар В.Д. №25-01/1550 від 02.05.2025, до якого додано висновок судової будівельно-технічної експертизи №741/03-25 від 02.05.2025.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання, викликано учасників справи.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Студеняк О.С., яка діє на підставі ордера серія АО №1077045 від 20.07.2024, підтримала позов в повному обсязі, пояснення надала аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково зазначила, що спірний житловий будинок перебуває у спільній частковій власності сторін, суперечок щодо порядку користування домоволодінням між ними не виникало. Позивач бажає здійснити поділ належного сторонам житлового будинку, однак відповідач відмовляється здійснити такий поділ в добровільному порядку, посилаючись на те, що домоволодіння і так фактично між ними поділені, та перебувають у їх окремому користуванні, а земельні ділянки у приватній власності кожної. Враховуючи наведене, та технічну можливість такого поділу, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 07.10.2025 повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення на її номер телефону вказаний у поданій до суду заяви від 13.09.2024 року, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду та відзиву до суду не подала.
Слід зазначити, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та повістки, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень сторони позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом було викликано експерта Колчар В.Д. для роз'яснення його висновку.
Експерт Колчар В.Д. в судовому засіданні 26.06.2025 повідомив, що він проводив будівельно-технічну експертизу у вказаній справі, висновок №741/03-25 від 02 травня 2025 року підтримав в повному обсязі. Вказав, що з наданих матеріалів та візуального огляду об'єкта за результатами дослідження встановив, що у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва є технічно можливим розділити на окремі об'єкти нерухомого майна між співвласниками житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такий розподіл уже фактично здійснено і реалізовано. Частина будинку, що використовується відповідачем ОСОБА_2 забезпечена окремим входом, незалежним від вхідного вузла іншої частини будинку, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 . В обох частинах будинку наявні окремі інженерні мережі: водопостачання, каналізації, опалення, газопостачання, електропостачання. Також вказав, що у висновку навів лише один варіант поділу нерухомого майна, оскільки будь-який інший варіант розподілу призведе до обов'язкового переулаштування всіх інженерних мереж і проведення ремонтних робіт у всіх приміщеннях житлового будинку, також призведе до потреби змінювати конфігурацію земельної ділянки.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності частка житлового будинку та земельна ділянка загальною площею 0,0647 га (кадастровий номер 2110100000:41:001:0533), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування частки житлового будинку та земельної ділянки від 26.04.2024 року, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 331. Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер 376366288 від 29.04.2024 та Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер 376362570 від 29.04.2024.
Також встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності частка житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування нерухомого майна від 31.08.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №2382. Вказане підтверджується копією Витягу про державну реєстрацію прав виданим КП «БТІ м. Ужгорода» Ужгородської міської ради Закарпатської області №35589045 від 22.09.2012.
Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №389835663 від 06.08.2024, параметрами запиту вказано реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2926382421100, житловий будинок загальною площею 169,6 кв.м., житлова площа 83,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , розмір частки , та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, розмір частки .
До позову додано копію Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , який виготовлено станом на 24 липня 2024, виконаний техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат АЕ №002180, в якому міститься схема розташування будівель та споруд та вказано, що частину будинковолодіння, а саме: ліва її частина та літня кухня літ. Ж - не обстежено, відомості взято згідно архівних даних на день останнього обстеження: 26.07.2012р.; копію плану будинку садибного типу літ. «АА1А2А3» по АДРЕСА_2 ; копію Експлікації приміщень житлового будинку садибного типу літ. АА1А2А3 по АДРЕСА_2 станом на 24 липня 2024р.; характеристику будівель та споруд та копію Кваліфікаційного сертифіката техніка з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 серія АЕ №002180 виданий 19.04.2013 року.
Окрім того, додано копію Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (1/2 частина будинковолодіння - яка належить ОСОБА_1 , приміщення згідно фактичного користування), замовником якого є ОСОБА_1 , розмір частки власності , який виготовлено станом на 24 липня 2024, виконаний техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат АЕ №002180; копію схеми розташування будівель та споруд по АДРЕСА_2 ; копію плану будинку садибного типу літ. «АА2А3» по АДРЕСА_2 ; копію Експлікації приміщень житлового будинку садибного типу літ. АА2А3 по АДРЕСА_2 станом на 24 липня 2024р.; характеристику будівель та споруд та копію Кваліфікаційного сертифіката техніка з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 серія АЕ №002180 виданий 19.04.2013 року.
Згідно Висновку щодо технічної можливості поділу (виділу) об'єкта нерухомого майна в натурі №705 від 24 липня 2024р. КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради в Закарпатській області виданого замовнику ОСОБА_1 про те, що їй належить: 1\2 частина житлового будинку, згідно фактичного користування це: частина житлового будинку літ.АА1А2А3, поз. від: 2-1 по 2-8 включно, яка складається з 3 (трьох) житлових кімнат, загальною площею: 84,6м2, в тому числі житловою площею: 38,1м2, котельня літ. Е, огорожа №3, споруда ІІ, які розташовані на земельній ділянці, площею: 0,0647га, кадастровий номер: 21110100000:41:001:0533 та розташовані в: АДРЕСА_2 .
Увесь об?єкт нерухомого майна складається з: Житлового будинку літ.АА1А2А3, який складається з 6(шести) житлових кімнат загальною площею: 172,9м2, в тому числі житловою площею: 86,8м2, літньої кухні літ. Ж, котельні літ. Е, огорожі №1-5, споруд І-ІІ, (різниця в загальній та житловій площі житлового будинку, виникла за рахунок уточнення розмірів приміщень, та знесення кахельних печей) частину будинковолодіння, а саме: ліва її частина та літня кухня літ. Ж - не обстежено, відомості взято згідно архівних даних.
За технічними показниками: частина житлового будинку, згідно фактичного користування це: частина житлового будинку літ.АА1А2А3, поз. від: 2-1 по 2-8 включно, яка складається з 3(трьох) житлових кімнат, загальною площею: 84,6м2, в тому числі житловою площею: 38,1м2, котельня діт.Е, огорожа №3, споруда ІІ, є відокремленою, має окремий вхід, житлові та допоміжні приміщення, утворилася шляхом поділу, без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства, потребують отримання дозволу на їх проведення, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 21110100000:41:001:0533, може бути виділена в натурі в окремий об?єкт нерухомого майна, з присвоєнням окремої поштової адреси.
В примітці вказано: інша частина житлового будинку розташована на приватизовній земельній ділянці площею 0,0280га, кадастровий номер земельної ділянки 21110100000:41:001:0121 є відокремленою, має окремий вхід, житлові та допоміжні приміщення, загальною площею: 88,3м2, житловою площею: 48,7м2 - 3(три) житлові кімнати, літня кухня літ. Ж. огорожа №1-2, №4-5, споруда І. Обидві частини будинку мають власні комунікації та можуть експлуатуватись незалежно одна від другої, та відповідають ідеальним часткам власників, у праві спільної часткової власності у будинковолодінні.
Відповідно до Інформаційної довідки №2922 від 07.08.2024р., гр. ОСОБА_1 повідомлено, що належній їй частині житлового будинку по АДРЕСА_2 (Договір дарування частини будинку та земельної ділянки №331 від 26.04.2024р., кадастровий номер 21110100000:41:001:0533) у разі поділу (Висновок КП «АПБ №705 від 24.07.2024р. щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна) можливо надати адресу - АДРЕСА_1 . Зазначено, що довідка є підставою для звернення в Управління містобудування та архітектури для отримання поштової адреси.
З копії витягу з реєстру територіальної громади Ужгородської територіальної громади №2024/001826901 від 21.02.2024 слідує, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване 08.08.2016 за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №308/12978/24 від 02 травня 2025 №741/03-25 проведеної судовим експертом Колчар В.Д. поділити нерухоме майно: житловий будинок літ. АА?А"А"', що розташовується по АДРЕСА_2 загальною площею 169,6 кв.м, житловою площею 83,3 кв.м, стіни - саман-цегла, і складається з 6 (шести) кімнат, а також гараж літ. Г, сарай літ. Д, котельня літ. Е, № 1-5 огорожа, I, І споруда, - між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким це майно належить на правах спільної часткової власності згідно з Договором дарування від 26.04.2024 та Договором дарування майна від 31.08.2012, відповідно до нормативно-правових актів у галузі будівництва, є технічно можливим.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).
У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 127/28684/18 провадження № 61-17068св19) зазначено, що за відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом та після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо). Схожий за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19).
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об'єкта майна.
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Також, слід зазначити, що аналіз норм чинного законодавства, наведеного в судовому рішенні, дозволяє дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України та п.10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу нерухомості відповідно до часток співвласників, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.03.2023 в рамках справи № 296/1402/20).
Тому в подібних спорах виникає доцільність проведення відповідної експертизи щодо можливості виділення частки.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова будівельно-технічна експертиза - це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні.
Будівельно-технічна експертиза має місце у справах, коли, зокрема, необхідна для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об'єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир, об'єктів комерційного та промислового призначення) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості, дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об'єкта, матеріали технічної інвентаризації, дані щодо фактичного використання нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних вище обставин, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що між сторонами, які є учасниками спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_2 , виник спір про поділ майна, що є спільною частковою власністю в натурі, який вирішити добровільним шляхом сторонам не вдалось.
Позивач заявила вимоги про поділ спільного майна у праві спільної часткової власності в натурі та виділ їй в особисту приватну власність, як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 84,6 кв.м, житлову 38.1 кв.м, допоміжну (підсобну) - 46,5 кв.м, з переліком приміщень, а відповідачу ОСОБА_2 , як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресо: АДРЕСА_1 , яке має загальну площу 88.3 кв.м, житлову - 48.7 кв.м, допоміжну (підсобну) - 28.6.5 кв.м, літніх неопалювальних підвальних приміщень -11.0 кв.м, з переліком приміщень.
Обраний позивачкою спосіб захисту прав відповідає зазначеним вище положенням ЦК України та є ефективним, оскільки співвласник майна, що перебуває у спільній часткові власності двох осіб, має право як на виділ своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності (стаття 364 ЦК України), так і на її поділ (стаття 367 ЦК України). Кожен з цих способів передбачає виділення співвласнику в натурі відокремленої частини майна, яка відповідає розміру його частки у праві власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.
Схожі за змістом висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц.
Судом встановлено, що технічна можливість виділу частин спірного будинку, як самостійних об'єктів нерухомого майна позивачем доведена належними та допустимими доказами, суду надано висновок судової будівельно-технічної експертизи №741/03-25 від 02 травня 2025 року про технічну можливість поділу нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_2 , що обумовлює подальшу можливість виконання рішення суду і присвоєння об'єкту адреси.
Так, згідно висновку судового експерта Колчар В.Д. №741/03-25 від 02.05.2025 року за результатами судової будівельно-технічної експертизи поділити нерухоме майно: житловий будинок літ. АА?А"А"', що розташовується по АДРЕСА_2 загальною площею 169,6 кв.м, житловою площею 83,3 кв.м, стіни - саман-цегла, і складається з 6 (шести) кімнат, а також гараж літ. Г, сарай літ. Д, котельня літ. Е, № 1-5 огорожа, I, І споруда, - між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким це майно належить на правах спільної часткової власності згідно з Договором дарування від 26.04.2024 та Договором дарування майна від 31.08.2012, відповідно до нормативно-правових актів у галузі будівництва, є технічно можливим.
У п.2 висновку експертом пропонується один варіант поділу нерухомого майна: житлового будинку літ. АА?А"А'" по АДРЕСА_2 загальною площею 169,6 кв.м, житловою площею 83,3 кв.м, стіни - саман-цегла, і складається з 6 (шести) кімнат, а також гаража літ. Г, сараю літ. Д, котельні літ. Е, № 1-5 огорожа, 1, І споруда, - по 1/2 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким це майно належить на правах спільної часткової власності згідно з Договором дарування від 26.04.2024 та Договором дарування майна від 31.08.2012.
Вказано, що цей варіант розподілу - є тим, що фактично склався між сторонами.
Відповідачу по справі ОСОБА_2 за цим варіантом розподілу пропонується передати в одноосібне користування:
- частину житлового будинку під літ. АА'А"А'" площею 88,3 кв.м, як це було визначено правовстановлюючим документом, згідно з яким ця особа набула право власності на цю частину вказаного житлового будинку - Договором дарування нерухомого майна від 31.08.2012;
- гараж літ. «Г»;
- сарай літ. «Д»
- огорожі № 1, № 2, № 4 та № 5;
- споруда I.
Позивачу по справі ОСОБА_1 за цим варіантом розподілу пропонується передати в одноосібне користування:
- частину житлового будинку під літ. АА?А"А'" площею 81,3 кв.м, як різницю між загальною площею цього житлового будинку, яка зафіксована в Договорі дарування нерухомого майна від 31.08.2012 та Договорі дарування 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки від 26.04.2024, та тією площею цього житлового будинку, що передається у користування ОСОБА_2 за Договором дарування нерухомого майна від 31.08.2012;
- котельня літ. «Е»;
- огорожа №3;
- споруда II.
Також зазначено, що інших варіантів розподілу спірного майна експертом не рекомендується, так як такий розподіл повністю співпадає із фактичним порядком користування майна, що склався між сторонами, має незначне відхилення від ідеальних часток. Будь-який інший варіант призведе до обов?язкового перелаштування всіх інженерних мереж і проведення ремонтних робіт у всіх приміщеннях житлового будинку. До того ж інший розподіл призведе також і потреби змінювати конфігурацію земельної ділянки, яка вже є сформованою і якій вже присвоєно кадастровий номер (2110100000:41:001:0533), а також інших земельних ділянок, що сформовані на тій частині спірного домоволодіння, що перебуває у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_2 . Інший варіант розподілу визначеного в ухвалі суду нерухомого майна є технічно невиправданим та недоцільним.
Окрім цього, в п.3 висновку вказано, враховуючи, що позовними вимогами передбачено проведення розподілу житлового будинку та надвірних (господарських) будівель і споруд по АДРЕСА_2 , за порядком який фактично склався між сторонами, і беручи до уваги, що цей варіант експертом рекомендується як єдиний, що є технічно можливим, виправданим, доцільним та фактично реалізованим, самочинного будівництва, яке б перешкоджало проведенню такого розподілу за вказаним у питанні № 2 варіанті, немає.
Відповідачем не надано суду її власних варіантів поділу (виділу її частки) спірного будинковолодіння, та не надано будь-яких доказів невідповідності запропонованого експертом варіанту поділу спільного нерухомого майна сторін, фактичному користуванню сторонами цим майном, не повідомлено інших обставин, що мають істотне значення, при обранні єдино запропонованого варіанту поділу спільного майна сторін. При цьому, ознайомившись з позовною заявою, відповідач жодного доказу на спростування доводів позивачки не подала та не заявила клопотань про їх витребування.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, враховуючи, що згідно з висновком за результатами судової будівельно-технічної експертизи є технічна можливість виділити нерухоме майно належне сторонам на праві спільної часткової власності, сторони не заявляли про порушення тим своїх прав, враховуючи принципи справедливості, розумності та сумлінності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виділ в окремий об'єкт нерухомості домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 316, 317, 319, 355, 356, 358, 364, 379, 382 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, - задовольнити.
Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84,6 кв. м., житловою 38.1 кв. м., допоміжною (підсобною) - 46,5 кв. м. та складається з таких приміщень: веранда (2-1) - 8.8 кв. м., кухні (2-2) - 7.3 кв. м., житлової кімнати (2-3) - 12 кв. м., житлової кімнати (2-4) - 11.6 кв. м., житлової кімнати (2-5) - 14.5 кв. м., комори (2-6) - 4.4 кв. м., коридору (2-7) - 18.4 кв. м., санвузла (2-8) - 7.6 кв. м., а також господарських будівель та споруд: котельні - літ. «Е». огорожі з хвірткою під №3 та тротуару під поз. ІІ, яке знаходиться на належній позивачу земельній ділянці площею 0,0647 га (кадастровий помер 211010000:41:001:0533).
Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 як самостійний об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв. м., житловою - 48.7 кв. м., допоміжною (підсобною) - 28,6,5 кв., літніх неопалювальних підвальних приміщень - 11.0 кв. м. та складається з таких приміщень: котельня (1)- 4.0 кв. м., підвал-комора (II) - 7.0 кв. м., коридор (1-1) 10.9 кв. м., кухні (1-2) - 9,1 кв. м., житлової кімнати (1-3) - 7,7 кв. м., комори (1-4) - 3,8 кв. м., санвузла (1-5) - 4.8 кв. м., житлової кімнати (1-6) - 23.2 кв. м., житлової кімнати (1-7) - 17.8 кв. м., а також господарських будівель та споруд: літньої кухні - літ. «Ж», огорожі з хвірткою під №1-2, воріт під 4. хвіртки під №5 та тротуару під поз. І. яке знаходиться на належній їй земельній ділянці площею 0,0280 га (кадастровий номер 21110100000:41:001:0121).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено - 14.10.2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило