308/10651/25
13.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , її представника Турецької Є.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №395072 від 18.07.2025 вбачається, що 18.07.2025 09:40:00 с. Кам'яниця вул. Ужанська, 20 18.07.2025 близько 09:40 год. в с. Кам'яниця, 20 гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Шкода супер В ДНЗ НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, та не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення із Т3 марки Мітсубіші Оутлендер ДНЗ НОМЕР_2 який зупинився попереду при ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 12. 1. ПДР - Водій ТЗ не врахув. безпеч, швид. руху, особл. вантажу, стан ТЗ: П. 13.1 водій не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і обстановки особливостей вантажу, що перевозиться, і стану Т/З повинен дотримуватись безп. дистанції. Відповідальність передбачена: ст. 124 КУпАП.
27.08.2025 від адвоката ОСОБА_1 - Турецької Є.А., надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Так, у клопотання вказано на те, що аварійна ситуація сталася внаслідок наступних причин: Водійка MITSUBISHI OUTLANDER днз НОМЕР_2 проїжджаючи міст, орієнтовно за 1 м. до автомобіля КІА днз НОМЕР_3 побачила як водій КІА, який зупинився за 5 м. до пішохідного переходу в забороненому місці, різко відчинив двері свого автомобіля у попутному зі ОСОБА_1 напрямку та вийшов на дорогу з неповнолітньою дитиною, чим створив аварійно-небезпечну ситуацію, оскільки водійка MITSUBISHI OUTLANDER змушена була застосувати екстрене гальмування і водійка заднього автомобіля Skoda днз НОМЕР_4 спричинила ДТП в якому пошкоджено 2 автомобілі.
Заявник стверджує, що таким чином, водій КІА днз НОМЕР_3 створив аварійну обстановку, в якій водійка Skoda днз НОМЕР_4 в'їхала у авто MITSUBISHI OUTLANDER днз НОМЕР_2 , яке неочікувано екстрено загальмувало.
Внаслідок створення аварійної ситуації водієм КІА днз НОМЕР_3 , водійка вимушено в'їхала в автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER днз НОМЕР_2 , оскільки іншим варіантом був виїзд на зустрічну смугу, де швидкість автомобілів була набагато вищою і наслідки були б більш важкими.
У клопотанні зазначено, що дана позиція була підтверджена в судовому засіданні показами обох водійок, які були учасницями ДТП.
У клопотанні заявник покликається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.10.2019 у справі № 163/1753/17, постанову Верховного суду України від 05.11.2015 р., Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п.п.10.1, 2.3 ПДР, ст.18, ч.4 ст. 122 КУпАП.
У клопотанні вказано на те, що в провину ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення ставиться те, що водійка вчинила ДТП, але адвокат вказує на необхідності враховувати, положення пункту 1.4 ПДР, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила і не будуть створювати аварійні ситації, які призведуть до ДТП.
При цьому адвокат стверджує, що згідно пояснень учасників ДТП та схеми ДТП зрозуміло, що саме водієм КІА днз НОМЕР_3 створено аварійну ситуацію. Необхідно враховувати, що водій КІА днз НОМЕР_3 створив аварійну ситуацію та в сукупності допущені ним порушення знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Адвокат зазначає, що таким чином, з урахуванням дорожньої обстановки яка склалась, водійка Skoda днз НОМЕР_4 не мала об'єктивної можливості виявити виниклу небезпеку, та не мав технічної можливості уникнути зіткнення, при цьому вжила усіх необхідних заходів з метою уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом на зустрічній смузі з більшою швидкістю, тим самим відвела завдання занадто більшої шкоди.
За твердженням адвоката, з урахуванням наведеного, водійка Skoda днз НОМЕР_4 діяла у стані крайньої необхідності, що виключає її адміністративну відповідальність, тому що в її діях відсутність склад адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП.
Крім цього, як вказано у клопотанні, не вбачається в діях водійки Skoda днз НОМЕР_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що з огляду на пояснення учасників ДТП та схему ДТП, можна дійти висновку, що саме дії водія КІА, який зупинився за 5 м. до пішохідного переходу в забороненому місці, різко відчинив двері свого автомобіля у попутному зі мною напрямку та вийшов на дорогу з неповнолітньою дитиною створило небезпеку для водіїв, які об'єктивно не спроможні був вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для уникнення ДТП.
Адвокат стверджує, що водійка Skoda днз НОМЕР_4 діяла в стані крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП), де вона для усунення небезпеки в виді ДТП з автомобілями на зустрічній смузі, що загрожувала транспорту та здоров'ю змінила напрямок руху автомобіля, що призвело до ДТП з автомобілем потерпілої. Шкода, завдана ДТП, є менш значною, ніж відвернена.
Адвокат зазначає, що на підставі наведеного провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Та керуючись ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, просить: закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , повідомила, що у вказаний у протоколі час та місці вона їхала на автомобілі за кермом. Попереду, на проїжджій частині дороги стояла машина. Дверки вказаної машини різко відкрилися на проїжджу частину дороги у попутному із нею напрямку (з права), вона злякалася та затормозила, вона не їхала на великій швидкості оскільки перед цим здійснила зупинку на вимогу дорожнього знаку «СТОП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що бачила перед собою ситуацію, яка склалася, та намагаючись уникнути зіткнення, вивернула руль вправо, оскільки бачила позаду себе іншу машину.
У судовому засіданні від 13.10.2025 свідок ОСОБА_3 , повідомив, що його автівка стояла, він відкрив дверку, і одну ногу встиг з машини витягнути, потім відбулося ДТП. Він зазначив, що вийшов на узбіччі. Пояснив, що перед машиною не виходив, а привідкрив дверку, в цей момент дві машини вдарились. Свідок вважає, що взагалі нікому не заважав, чому машини гальмували він не розуміє.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненні правопорушення заперечила, просила при розгляді справи врахувати доводи викладені в клопотанні від 27.08.2025, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Турецька Є.А. підтримала доводи наведені в запереченнях, клопотала про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №395072 від 18.07.2025, у вину ОСОБА_1 , ставиться те, що вона 18.07.2025 09:40:00 с. Кам'яниця вул. Ужанська, 20 18.07.2025 близько 09:40 год. в с. Кам'яниця, 20 керуючи автомобілем марки Шкода супер В ДНЗ А08581НВ не вибрала безпечної швидкості руху, та не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення із Т3 марки Мітсубіші Оутлендер ДНЗ НОМЕР_2 який зупинився попереду при ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 12. 1. ПДР - Водій ТЗ не врахув. безпеч, швид. руху, особл. вантажу, стан ТЗ: П. 13.1 водій не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і обстановки особливостей вантажу, що перевозиться, і стану Т/З повинен дотримуватись безп. Дистанції. Відповідальність передбачена: ст. 124 КУпАП.
Пунктом 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Саме недотримання ОСОБА_1 вказаних вимог призвело до ДТП.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за вищевикладених обставин, повністю стверджена зібраними та дослідженими у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення та доданою до нього схемою ДТП, письмовими поясненнями потерпілої та свідка, а також їх показами наданими у судовому засіданні.
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Щодо заперечень ОСОБА_1 своєї вини у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає наступне.
У клопотанні про закриття провадження у справі міститься покликання на постанову Верховного Суду, викладену у постанові від 16.10.2019 у справі № 163/1753/17. Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що «Разом із тим, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України, зокрема з обґрунтованим посиланням на те, що об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає три обов'язкові ознаки: а)суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б)суспільно небезпечні наслідки (заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості); в) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.
Погоджуючись з висновком апеляційного суду, колегія суддів звертає увагу на те, що причинний зв'язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.»
Поряд з цим, у даному випадку згідно протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 порушила п. п. 12.1 та 13.1 а саме: керуючи автомобілем марки Шкода супер В ДНЗ НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, та не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення із Т3 марки Мітсубіші Оутлендер ДНЗ НОМЕР_2 який зупинився попереду. При ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п. 12. 1. ПДР - Водій ТЗ не врахув. безпеч, швид. руху, особл. вантажу, стан ТЗ: П. 13.1 водій не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і обстановки особливостей вантажу, що перевозиться, і стану Т/З повинен дотримуватись безп. дистанції.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 вона на 2 секунди відволіклась на чоловіка, який відкрив двері машини і різко вийшов з машини, розуміючи, що він здійснив незрозумілий рух на проїзній частині. Та вказує, що машина яка їхала попереду неї не могла не зупинитися, щоб не переїхати чоловіка на КІА НОМЕР_5 .
Вказане, на думку суду свідчить про те, що ще до моменту того, як автомобіль Мітсубіші, що рухався попереду ОСОБА_1 , зупинився, вона оцінивши дорожню обстановку мала вибрати безпечну швидкість та дотримуватися безпечного інтервалу. Однак цього не зробила.
При цьому, згідно матеріалів справі відносно водія КІА НОМЕР_5 винесено постанову за порушення ОСОБА_4 , п. 15.9.г ПДР, а саме порушення заборони зупинки на пішохідних переходах, оскільки він здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м. від пішохідного переходу, відповідальність передбачена ст.. 122 ч.1 КУпАП.
Проте матеріали справи не містить відомостей про складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення на ч.5 ст. 122 КУпАП, а саме: за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Також ОСОБА_1 , стверджує, що вона діяла у стані крайньої необхідності, що виключає її адміністративну відповідальність, тому що в її діях відсутність склад адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП.
Відповідно до ст.. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно зі статтею 18 КУпАП крайня необхідність - це стан, в якому була вчинена дія, передбачена цим Кодексом або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами; 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Лише за наявності усіх трьох наведених вище умов особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 цього Кодексу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Суд вважає,що доводи ОСОБА_1 , щодо того, що вона діяла у стані крайньої необхідності у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження. ОСОБА_1 не доведено, що вона рухалася з дотриманням дистанції, та що нею було вибрано безпечну швидкість в даній ситуції. Поряд з цим, клопотань про призначення або долучення проведеної експертизи ОСОБА_1 в судовому засіданні не заявлялося.
Щодо покликання ОСОБА_1 на постанову Верховного суду від 19.05.2020 у справі №490/10025/17, то варто зазначити, що у вказаній постанові зазначено, що «31.Обґрунтовуючи свою позицію, сторона захисту посилається на правило 1.4 ПДР, яке передбачає, що «кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила», доводить, що засуджений, приймаючи рішення про здійснення свого маневру, був вправі розраховувати, що автомобіль «Mercedes» рухається зі швидкістю, що не перевищує максимальної 70 км/г, встановленої для цієї ділянки дороги. 32.Суд не погоджується з таким тлумаченням цього правила. Воно не означає, що водій вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником. 33.Воно означає, що водій може розраховувати на те, що певний вид небезпеки не виникне внаслідок того, що всі учасники дорожнього руху дотримуються правил. Наприклад, водій, який розпочинає рух на перехресті на відповідний сигнал світлофора або регулювальника, вправі розраховувати, що протягом певного часу водії, яким проїзд заборонений, не розпочнуть рух і не створять перешкод для руху його автомобіля. За певних обставин це може позначитися на здатності водія своєчасно виявити небезпеку та відреагувати на неї, а,відповідно, за певних обставин зняти з нього відповідальність за наслідки ДТП. 34.Однак це не означає, що у разі, коли водій на момент, коли йому дозволено розпочати рух, виявляє на смузі свого руху перешкоду, наприклад, пішохода або автомобіль, що не встиг закінчити маневр, зелене світло або знак пріоритету дає йому право не звертати уваги на це і продовжувати рух, ігноруючи перешкоду. 35.Таким чином, основним чинником, який визначає відповідальність водія уразі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.».
Доводи сторони захисту щодо наявності в діях іншого водія - який був припаркований на узбіччі дороги суд відхиляє, оскільки предметом розгляду цієї справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 ..
Крім того, суд критично ставиться до пояснень сторони захисту щодо неналежної процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, адже як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 чи його захисник не оскаржували дії співробітників патрульної поліції, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу. Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення протоколу, схеми ДТП або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах.
Слід зазначити, що експерт на місце ДТП не викликався, клопотання про проведення експертизи, під час розгляду справи в суді, не заявлялось, дії поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як у сукупності, так і окремо, враховуючи пояснення учасників ДТП та свідків, вважає, що з урахуванням, зазначеного у схемі ДТП місця розташування транспортних засобів після ДТП, а також пошкоджень, які отримали транспортні засоби вважає, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Шкода супер В ДНЗ НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, та не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення із Т3 марки Мітсубіші Оутлендер ДНЗ НОМЕР_2 який зупинився попереду, та при ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушила п. 12.1. та п. 13.1 ПДР України.
Таким чином дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги пояснення потерпілої, свідків та пояснення ОСОБА_1 , надані під час судового розгляду справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
При накладенні стягнення судом враховується характер і ступінь вчинених правопорушень, які відносяться до порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
Окрім цього, суд враховує конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася (у підтвердження зворотнього суду інформації на надано), ступінь його вини у вчиненому, та вважає за необхідне застосувати відносно нього стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення передбачене ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605,60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош