Справа № 308/14706/25
1-кс/308/5897/25
13 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12025071030001488, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 21.07.2025 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки,
запобіжний захід у вигляді - особистого зобов'язання,-
Старший слідчий СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні №12025071030001488, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді - особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання зазначає, що як встановлено досудовим розслідуванням протягом часу з лютого по липень 2025 року ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до свого вітчима - потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким він проживає в одній квартирі, що за адресою АДРЕСА_1 , що призвело до його психологічних страждань та погіршення якості життя.
Слідчий зазначає, що зокрема, 05.02.2025 близько 11 години 04 хвилини, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого вітчима ОСОБА_8 домашнє насильство, що проявилось у висловлюваннях нецензурною лайкою та погрожуванням фізичної розправи, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості. Вина ОСОБА_4 підтверджується Постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/2228/25 від 02.05.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Крім того, 28.03.2025 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого вітчима ОСОБА_8 домашнє насильство, що проявилось у висловлюванні нецензурною лайкою та пошкодженням майна, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості. Вина ОСОБА_4 підтверджується Постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/5112/25 від 23.05.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн.
Так, 29.03.2025 близько 05 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання з явними ознаками алкогольного сп'яніння, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своїм вітчимом ОСОБА_8 , чим порушив вимоги термінового заборонного припису. Вина ОСОБА_4 підтверджується Постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/5121/25 від 23.05.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 годин.
Також, 29.05.2025 близько 21 години 36 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого вітчима ОСОБА_8 домашнє насильство, що проявилось у словесних образах нецензурною лайкою та погрожуванням фізичної розправи, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості. Вина ОСОБА_4 підтверджується Постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/8109/25 від 27.06.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Разом з цим, 23.07.2025 близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого вітчима ОСОБА_8 домашнє насильство, що проявилось у словесних образах нецензурною лайкою та погрожуванням фізичної розправи, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
Слідчий зазначає, що вказаними діями психологічного характеру, ОСОБА_4 заподіяв своєму вітчиму ОСОБА_8 , систематичні психологічні страждання у вигляді негативних змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, що викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
У клопотанні вказано на те, що таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
У клопотанні вказано на те, що 07 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні, інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.07.2025; Постанова Ужгородського міськрайонного суду №308/2228/25 від 02.05.2025; Постанова Ужгородського міськрайонного суду №308/5112/25 від 23.05.2025; Постанова Ужгородського міськрайонного суду №308/8109/25 від 27.06.2025; Протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.08.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2025 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від. 06.09.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від. 06.09.2025.
Слідчий зазначає, що встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк до шести місяців, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
Так у клопотанні вказано на наявність ризиків, передбаченого у п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, зокрема: ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнути покарання може переховуватися від органу досудового розслідування; ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є єдиними очевидцями події, а також шляхом умовлянь, залякувань, погроз, не виключаючи підкупу останніх, з метою відмови їх від показань, зміни показань, так як останні проживають з підозрюваним в одному будинку і є його сім'єю; ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підшукувати осіб, які дадуть покази на його користь; ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити та продовжити вчиняти однорідні кримінальні правопорушення в якому підозрюється, зокрема умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо своєї матері, що призвело до фізичних або психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Слідчий зазначає, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 , наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків: прибувати до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, який знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 «А», за першою вимогою слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заборонити перебувати в місці спільного проживання з потерпілим ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити листування, телефонних переговорів з потерпілим ОСОБА_8 , який постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-179, 184, 194, 195 КПК України, слідчий просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 21.07.2025 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 60 діб.
Слідчий просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки та обмежувальні заходи, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, який знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 «А», за першою вимогою слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заборонити перебувати в місці спільного проживання з потерпілим ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити листування, телефонних переговорів з потерпілим ОСОБА_8 , який постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити із підстав що наведені в ньому.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала частково, вказуючи про необґрунтованість повідомленої підозри, просила врахувати, що іншого житла ОСОБА_4 не має, тому вважала відсутня необхідність у застосуванні такого обов'язку як заборони перебувати в місці спільного проживання з потерпілим ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 .
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Зазначив, що практично не проживає за адресою АДРЕСА_1 , але там знаходяться його речі.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Як передбачено ч.2 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1ст.194 КПК України. Відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження. Підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.
Згідно ч.ч. 1-8 ст.. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025071030001488, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом часу з лютого по липень 2025 року ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до свого вітчима - потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким він проживає в одній квартирі, що за адресою АДРЕСА_1 , що призвело до його психологічних страждань та погіршення якості життя.
07 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні, інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.07.2025; постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/2228/25 від 02.05.2025; постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/5112/25 від 23.05.2025; постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/8109/25 від 27.06.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від. 06.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від. 06.09.2025.
Слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років. Згідно ст. 12 КК України, належить до нетяжкого злочину.
Слідчий суддя, вважає що на підставі доказів які містяться в матеріалах клопотання, є наявні переконливі підстави для висновку, про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Разом із тим при розгляді даного клопотання слідчий суддя не вирішує питання про доведеність підозрюваній особі вини та остаточність кваліфікації його дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні такого.
Щодо ризиків наведених у клопотанні, то на переконання слідчого судді стороною обвинувачення доведено наявність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може з огляду на тяжкість покарання з метою уникнути покарання може переховуватися від органу досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є єдиними очевидцями події, а також шляхом умовлянь, залякувань, погроз, не виключаючи підкупу останніх, з метою відмови їх від показань, зміни показань, так як останні проживають з підозрюваним в одному будинку і є його сім'єю; вчинити та продовжити вчиняти однорідні кримінальні правопорушення в якому підозрюється, зокрема умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо своєї матері, що призвело до фізичних або психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Однак на переконання слідчого судді матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні не доведено наявності ризиків того, що перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підшукувати осіб, які дадуть покази на його користь.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду обвинувачених.
При цьому жодних обставин, що дають підстави для висновку, що підозрюваний може, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які не встановлені органом досудового розслідування; може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчим та прокурором не доведено.
Крім того, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду від 21.07.2025 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки, відомості про офіційне працевлаштування в матеріалах клопотання відсутні, неодружений, неповнолітніх дітей не має.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваного, а саме він є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , наслідків, які настали внаслідок злочину та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто є обґрунтовані підстави вважати, що останній, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, також може вчинити спроби впливу на потерпілу,свідків, з метою зміни їх показів, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а саме що відносно підозрюваного слід застосувати, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України та за допомогою нього може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Формулювання поняття «злочин, пов'язаний із домашнім насильством» є ширшим за поняття «домашнє насильство» у нормі ст. 126-1 КК України і може полягати не лише у вчиненні цього злочину, а й в інших суспільно небезпечних діяннях, які мають ознаки домашнього насильства. Тому поняття «злочин, пов'язаний із домашнім насильством» не є відсилочним, у розумінні законодавця має комплексний характер і регламентується в різних сферах суспільних відносин. Дії кримінального характеру, пов'язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття домашнього насильства - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діяння
Відповідно до ч. 2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено. Так, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки відповідно до ч.ч.5,6 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 зможе забезпечити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього строком до 2 місяців процесуальних обов'язків:
відповідно до ст. 194 КПК України: прибувати до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, який знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 «А», за першою вимогою слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Та відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальні заходи: заборонити листування, телефонних переговорів з потерпілим ОСОБА_8 , який постраждав від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування обмежувального заходу у виді заборони підозрюваному перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, так як відсутні документи щодо права власності на дане житло і докази кому воно належить, крім того, зобов'язання покладені на підозрюваного є достатніми та такими, що забезпечать належну поведінку останнього під час здійснення досудового розслідування, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в даній частині.
Таким чином клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12025071030001488, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді - особистого зобов'язання,- задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.. 126-1 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, який знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 «А», за першою вимогою слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальні заходи: заборонити листування, телефонних переговорів з потерпілим ОСОБА_8 , який постраждав від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_12 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно підозрюваного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на слідчого.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, встановити строк дії обов'язків покладених на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а саме до 15.11.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1