Справа № 308/13958/25
13 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», що подана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Вжитими судом заходами не надалось за можливим встановити зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Згідно отриманою відповіді відділу реєстрації місця проживання ДЗНАП виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.09.2025 року, яка надійшла на адресу суду 10.10.2025 року відповідно до відомостей реєстру територіальної громади гр.. ОСОБА_2 , зареєстрованою по м.Ужгород не значиться. Відомості в ЄДДР про гр.. ОСОБА_2 відсутні.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ст. ст. 46, 47 ЦПК України вказано, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У ст. ст. 80, 91, 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) вказано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У п. 1. ч. 1, ч.ч. 3, 5, 6 ст. 62 ЦПК України вказано, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вказано, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Отже, підтвердженням того, що позивач є юридичною особою і має цивільну правоздатність чи дієздатність є витяг або виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на позивача, які б підтвердили факт реєстрації позивача як юридичної особи, склад та повноваження його органів управління, тощо.
Водночас до поданої позовної заяви не додано витягу або виписки ЄДР з відповідною інформацію про позивача.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Отже, приписи ЦПК України передбачають, що до позовної заяви повинні бути додані посвідчені у встановленому законом порядку документи, які підтверджують повноваження представника. Вказане включає в себе засвідчені документи, які підтверджують право посадової особи позивача видавати довіреність на представника.
Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" (ТОВ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ") - містяться відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи ФЕДЬКО ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ () - керівник.
Згідно наявної в матеріалах позовної заяви Довіреності від 05.02.2025 р. у порядку передоручення Федько Юрій Богданович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 05.02.25 р., щодо ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" (ЄДРПОУ - 41999833), уповноважує , в порядку передоручення, Фартушок Тарас Ігорович (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
У позовній заяві вказано на те, що позов подано ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», в особі юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи відділу та правових питань Наталії СМІРНОВОЇ, яка діє на підставі довіреності № 16 від 01.09.2025 року.
Вказану позовну заяву подано Смірновою Наталією Олександрівною. На підтвердження повноважень якої до матеріалів позовної заяви додано Довіреність від 01.09.2025 р. якою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" (ЄДРПОУ - 41999833), уповноважую , в особі директора Федька Юрія Богдановича, що діє на підставі статуту, уповноважує юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи; та правових питань ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» Смірнову Наталію Олександрівну, представляти інтереси ТОВ «ЗАКАРПАТГЯЕНЕРГОЗБУТ» (у тому числі з правом підписувати, подавати та отримувати документи) Товариства в місцевих та апеляційних судах України (в цивільних, господарських та адміністративних), в органах державної виконавчої служби та у відносинах з приватними виконавцями, в органах Державної казначейської служби України, в органах нотаріату (державних нотаріальних конторах, приватних нотаріусів), а також інших органах державної та виконавчої влади, органах місцевого самоврядування. Під час розгляду справи в суді, Представнику надаються наступні права: підписувати та подавати заяви про видачу судового наказу, позовні заяви, заяви по суті справи, заяви про збільшення/зменшення позовних вимог, інші заяви та клопотання, право ознайомлюватися в матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з:них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, посвідчувати відповідність копій документів, що додаються до позовних заяв, клопотань та інших заяв, їх оригіналам, а також представнику надається право користуватися всіма іншими правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі..
За змістом позовної заяви та доданих до неї матеріалів Смірнова Наталія Олександрівна не є керівником ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ". У такому разі повноваження Смірнової Наталії Олександрівни діяти від імені позивача, у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак у суду відсутня інформація про те, що вона має право діяти у порядку самопредставництва ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" на підставі саме вказаних актів.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).
Суд наголошує, що за змістом ч.3 ст.58 ЦПК України та ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України, представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч.3 ст.58 ЦПК України разом з ч.1 ст.60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.
У позовній заяві вказано на те, що позов подано ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», в особі юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи відділу та правових питань Наталії Смірнової, яка діє на підставі довіреності № 16 від 01.09.2025 року.
Разом з тим, визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені позивача за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва позивача не підтвердив. Додана до позову довіреність від 01.09.2025 р. не засвідчує наявність у підписанта трудових відносин з позивачем, як і входження до кола саме трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва позивача.
Поряд із цим в додатку до позовної заяви не надано підтвердження того, що Смірнова Наталія Олександрівна, перебуває у трудових відносинах із позивачем, має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
Водночас норми ЦПК України не містять повноважень суду самостійно з'ясовувати склад та повноваження органів управління позивачів-юридичних осіб.
З огляду на вказане до позовної заяви не додано засвідчені у визначеному законом порядку копії документів, які підтверджують повноваження представника позивача підписувати та подавати позовну заяву до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, у разі оформлення документів, які підтверджують повноваження представника відповідно до вимог ЦПК України, позивач може повторно подати позовну заяву до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 19, 58, 60, 62, 175, 177, 185, 258-261, 274, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», що подана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош