Справа № 127/23280/25
Провадження 2/127/4917/25
29 вересня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/23280/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
24.07.2025 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Мотивувала позов тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з ОСОБА_1 , знаходиться на її утриманні.
Донька сторін продовжує здобувати освіту та навчається у Вінницькому торговельно-економічному інституті на підставі договору про надання освітньої послуги для підготовки фахівців від 13.08.2024 року № 423Жд-1.
Стипендії позивач не отримує, матеріальної допомоги від матері не вистачає для забезпечення всіх необхідних витрат, пов'язаних із навчанням.
Відповідач працездатного віку, працює в ПП «Базелюк», отримує зарплату, має змогу надавати допомогу, однак, жодної матеріальної допомоги дитині не надає, що стало підставою для звернення до суду із позовом.
Позивач просила стягнути з відповідача на її користь, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення нею 23 річного віку.
08.08.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, яка розглядається з викликом учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Судові витрати просила залишити за нею.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги про стягнення аліментів визнав.
Враховуючи заяви учасників про розгляд справи у їх відсутності, суд вважав можливим розглянути справу у відсутності сторін. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття.
Згідно договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 423 ЖД-1 від 13.08.2024 року, ОСОБА_3 навчається у Вінницькому торговельно-економічному інституті Державного торговельно-економічного університету державної форми власності. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 151 680 грн.
Станом на 23.05.2025 року ОСОБА_3 є здобувачем освітнього ступеня «бакалавр» 1 курсу денної форми навчання, гр. РЗГ-11д, спеціальність 061 «Журналістика» освітня програма «Реклама і зв'язки з громадськістю» та навчається за договором про надання платної освітньої послуги на факультеті торгівлі, маркетингу та сфери обслуговування Вінницького торговельно-економічного інституту. Термін навчання з 02.09.2024 року по 30.06.2028 року, стипендію не отримує.
ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на утриманні матері, потребує матеріальної допомоги від батька.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 не надає.
Правовідносини виникли між сторонами з приводу обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захистсвого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні син, дочка навчаються і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліменти, витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується з соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 (провадження № 61-9686св23) зроблено висновок: «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу».
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зроблено висновок: «Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження».
У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) зроблено висновок: «стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами».
Враховуючи, що позивач, яка досягла повноліття, навчається на денному відділенні у ВТЕІ, має необхідність у харчуванні та одязі, несе витрати на проїзд, витрати, пов'язані із організацією навчального процесу, суд дійшов висновку, що у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як мати, так і батько.
Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, обов'язок обох батьків у рівному обсязі утримувати дитину на належному рівні, а також те, що відповідач позов визнав і проти стягнення аліментів на утримання доньки не заперечив.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за ставками 2024 року, в розмірі 1 211, 20 грн., оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору була звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 24.07.2025 року і на період навчання у Вінницькому торговельно-економічному інституті Державного торговельно-економічного університету, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 29 вересня 2025 року.
Суддя: