Справа № 127/31970/25
14 жовтня 2025 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом територіальної підсудності позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).
Як вбачається із довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 13.10.2025року ОСОБА_1 в реєстрі територіальної громади м. Вінниці не значиться.
Згідно відповіді № 1888538 від 14.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З викладеного вбачається, що справа підсудна Авдіївському міському суду Донецької області.
З огляду на те, що Авдіївська міська територіальна громада наразі є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, Рішенням Вищої ради правосуддя територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області з 1 липня 2024 року змінено та передано до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Вивчивши матеріали заяви, суд прийшов до переконання, що позивачем порушено правило підсудності при пред'явленні позову в суд, а тому справа щодо розгляду та вирішенню даного спору, не підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області у зв'язку з чим наявні підстави для направлення даної цивільної справи за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпро.
Слід зазначити, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 2 ст. 32 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Передати цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпро (проспект Газети «Правда», 84, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: