13 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4754/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Юр'ївського центру обслуговування закладів освіти Юр'ївської селищної ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Іванов О. Г., судді: Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.)
від 25.08.2025
у справі за позовом Юр'ївського центру обслуговування закладів освіти Юр'ївської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазінжиніринг"
про стягнення збитків в розмірі 418 183,01 грн.
1. У жовтні 2024 року Юр'ївський центр обслуговування закладів освіти Юр'ївської селищної ради (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазінжиніринг" (далі - відповідач) про стягнення збитків в розмірі 418 183,01 грн.
2. Позов обґрунтовано завищенням відповідачем вартості виконання робіт за договором про закупівлю робіт № 220/10-22 від 25.10.2022 у зв'язку з чим відповідачем спричинено збитки позивачу у загальній сумі 418 183,01грн, що підтверджується актом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області № 201203-07/2 від 16.05.2024.
3. 17.02.2025 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з відповідача на користь позивача 418 183,01 грн - збитків, 6 272,74 грн - витрат по сплаті судового збору та 20 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок проведення заходів державного фінансового контролю, Північно-Східним офісом Держаудитслужби в Луганській області 16.05.2024 складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Юр'ївського ЦОЗО за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 № 201203-07/2, яким, серед іншого, встановлено завищення вартості виконаних робіт за договором про закупівлю робіт № 220/10-22 від 25.10.2022 на загальну суму 418 183,01 грн. Суд встановив, що позивач направив відповідачу вимогу № 95 від 13.05.2024, в якій вимагав сплатити збитки у зв'язку із завищенням вартості виконаних робіт і ця вимога отримана відповідачем 28.05.2024, тому строк повернення завищення вартості виконаних робіт в розмірі 418 183,01 грн є таким, що настав, в свою чергу, доказів повернення 418 183,01 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, що є підставою для задоволення позову.
5. 25.08.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував й прийняв у справі нове рішення, яким позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 34 701,07 грн збитків, 520,64 грн судового збору, 1 701,50 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами, визначеними нормами цивільного законодавства, розміру заподіяних збитків, окрім суми 34 701,07 грн з приводу якої між сторонами спору не існує, оскільки відповідач погодився, що роботи на цю суму проведені не були, тобто саме ця сума підлягає стягненню, в той час як в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
7. 24.09.2025 позивач надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
11. Отже, у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом.
12. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. За підпунктом "с" пункту 7 Рекомендації № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію й поліпшення функціонування систем і процедур оскарження в цивільних і торговельних справах, ухваленої на його 528-му засіданні 7 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають подавати щодо тих справ, третій судовий розгляд яких доцільний, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають загальне суспільне значення; від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування підстав, за яких розгляд її справи сприятиме досягненню таких цілей.
14. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
15. Позов у цій справі подано у 2024 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
17. Предметом позову у цій справі є стягнення 418 183,01 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.
18. Позивач не погоджується із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2025 з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, застосування норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
19. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) через те, що він є комунальною установою, яка відповідно до статуту здійснює фінансово-господарське обслуговування комунальних закладів Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, та уповноважений на укладення господарських договорів за результатами проведення процедур закупівлі товарів та послуг за бюджетні кошти. Фінансування робіт за договором від 25 жовтня 2022 року здійснювалось виключно за бюджетні кошти, а предметом вказаного правочину були роботи на об'єкті «Реконструкція системи опалення Чаплинського ліцею Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області». Скаржник зазначає, що отримання коштів для ремонту освітніх закладів суттєво ускладняється обмеженим фінансовим ресурсом держави в умовах воєнного стану, а проведення ремонтних робіт на суму більш ніж три мільйони гривень для позивача є дорого вартісним й порушення відповідачем умов договору задало позивачу значних збитків з огляду на досить великий дефіцит коштів, які виділяються закладам освіти на проведення ремонтних робіт в умовах воєнного стану, що в свою чергу призвело до суспільного резонансу на території громади. Відшкодування збитків, завданих позивачу, дозволить спрямувати ці кошти на нагальні потреби з ремонту закладів освіти, на які вкрай важко отримати фінансування з бюджету.
20. Верховний Суд вивчив доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
21. Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес", зокрема, слід розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
22. Стосовно "виняткового значення" справи для учасника, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
23. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
24. За оцінкою Верховного Суду касаційна скарга разом з правовими обґрунтуваннями не містить переконливих аргументів, які б свідчили про її значний суспільний інтерес та виняткове значення для скаржника, оскільки доводи у їх сукупності зводяться лише до незгоди із судовим рішенням суду апеляційної інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду цієї справи та до власного викладення обставин справи стороною у справі щодо переоцінки доказів, які були здійсненні судом, що в силу приписів статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
25. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними.
26. Крім того настання негативних наслідків для скаржника у випадку прийняття оскаржуваних рішень не на його користь є звичайним передбачуваним процесом.
27. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
28. Верховний Суд під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взяв до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та врахував межі, порядок, повноваження судів щодо розгляду справи.
29. Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезна-ходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
30. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
31. На підставі наведеного, надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
32. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
33. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
34. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/4754/24 за касаційною скаргою Юр'ївського центру обслуговування закладів освіти Юр'ївської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко