адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.10.2025 Справа № 917/662/25
за позовною заявою ОСОБА_1 , м. Кропивницький
до Споживчого товариства " Океан і К", м. Кременчук
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2 , м. Кременчук,
ОСОБА_3 , м. Кременчук,
ОСОБА_4 , м. Кропивницький
про визнання трудових відносин припиненими
Суддя Кльопов І.Г. Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
До Господарського суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Споживчого товариства " Океан і К" про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Споживчим товариством " Океан і К" припиненими у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дати набрання рішенням законної сили.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 917/662/25 між суддями справу передано на розгляд судді Безрук Т.М.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2025 об 11:30 год. Даною ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідно до розпорядження № 34 від 12.05.2025 у зв"язку зі звільненням судді ОСОБА_6 з посади призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 917/662/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/662/25 між суддями справу передано на розгляд судді Кльопова І.Г.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 суддя Кльопов І.Г. прийняв справу до свого провадження, підготовче засідання призначив на 05.06.2025.
Представник відповідача не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалами суду, які направлялися на встановлену адресу реєстрації відповідача, та повернуто на адресу суду із відмітками поштового відділення причин повернення: "адресати відсутні за вказаною адресою". Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі №990/14340/23, кореспонденція із позначкою "адресат відсутній" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі №902/830/25 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про судове провадження у даній справі.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Треті особи пояснень по суті спору не надали.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2025.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Фактичними підставами позову є позбавлення позивача можливості самостійно припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням, оскільки останнім не було прийнято рішення про його звільнення, у зв'язку з непроведенням загальних зборів учасників.
Так, 16 червня 2020 року ОСОБА_1 , прийнято до складу членів Споживчого товариства «Океан і К», що підтверджується протоколом від 16 червня 2020 року №1 загальних зборів членів Споживчого товариства «Океан і К» (далі - Протокол №1).
Окрім того, цим же протоколом прийнято до складу членів Споживчого товариства «Океан і К» ОСОБА_4 .
Таким чином, починаючи з 16 червня 2020 року і по сьогоднішній день членами Споживчого товариства «Океан і К» є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Дані обставини підтверджуються Протоколом №1 та Статутом Споживчого товариства «Океан і К».
Також, пунктом 5 Протоколу N91 загальними зборами членів Споживчого товариства «Океан і К» вирішено:
1. Звільнити гр. ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) з 16 червня 2020 року з посади голови правління СТ «Океан і К» за власним бажанням та виключити із відомостей про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
2. Обрати гр. ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) з 17 червня 2020 року головою правління СТ «Океан і К» з правами і обов'язками, які передбачені статутом споживчого товариства та чинним законодавством України.
На виконання зазначеного рішення загальних зборів членів Споживчого товариства «Океан і К» відомості щодо керівника Споживчого товариства «Океан і К» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань додається до позовної заяви).
В свою чергу, протягом тривалого часу Споживче товариство «Океан і К» свою статутну діяльність не здійснює, у зв'язку із чим позивач мала намір звільнитись із посади голови правління СТ «Океан і К» за власним бажанням
Відповідно до статті 5 Закону України «Про споживчу кооперацію», первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.
Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
А пунктом 5.4. Статуту встановлено, що повноваження посадових осіб органів управління і контролю споживчого товариства, припиняються з моменту прийняття загальними зборами членів споживчого товариства рішення про обрання нових посадових осіб органів управління і контролю споживчого товариства.
З метою реалізації своїх прав, визначених Конституцією України та Кодексом законів про працю України, позивачем 17 грудня 2024 року подана до Споживчого товариства «Океан і К» заява, згідно якої остання просила звільнити її з посади голови правління Споживчого товариства «Океан і К» за власним бажанням (частини 1 статті 38 КЗпП України) та припинити мої повноваження як одноосібного виконавчого органу Споживчого товариства «Океан і К».
Додатково, на виконання статті 15 Закону України «Про кооперацію», позивачем, як головою правління Споживчого товариства «Океан і К» прийнято наказ від 17 грудня 2024 року № 1 «Про скликання загальних зборів членів», згідно якого вирішено:
Скликати загальні збори членів Споживчого товариства «Океан і К» на 03 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні за адресою: вул. Молодіжна, 8, м.Кременчук, Полтавська область.
На розгляд загальних зборів Споживчого товариства «Океан і К» внести наступне питання:
1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Споживчого товариства «Океан і К» за власним бажанням (частини 1 статті 38 КЗпП України) та припинення її повноважень як одноосібного виконавчого органу Споживчого товариства «Океан і К» з 03 лютого 2025 року.
З метою доведення наказу до відома членів Споживчого товариства «Океан і К» мною, як головою правління Споживчого товариства «Океан і К», направлено його, а також копію моєї заяви про звільнення на адреси реєстрації місця проживання членів Споживчого товариства «Океан і К», а саме:
ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_7 на адресу АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_4 на адресу АДРЕСА_6 .
Зазначені обставини підтверджуються копіями квитанцій та описів вкладень цінних листів, що додаються до позовної заяви.
Таким чином, члени Споживчого товариства «Океан і К» були повідомлені в установленому порядку про скликання загальних зборів Споживчого товариства «Океан і К», місце та час їх проведення, перелік питань, які на їх вносяться.
Проте, на загальні збори членів Споживчого товариства «Океан і К» прибули лише ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тобто загальні збори членів Споживчого товариства «Океан і К» не відбулися та рішення щодо звільнення позивача з посади голови правління Споживчого товариства «Океан і К» за власним бажанням та припинення її повноважень як одноосібного виконавчого органу Споживчого товариства «Океан і К» прийнято не було. Зазначена обставина підтверджується відомостями щодо реєстрації членів Споживчого товариства «Океан і К» для участі у загальних зборах членів Споживчого товариства «Океан і К».
Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади голови правління, на загальних зборах, що призначені на 03.02.2025, оскільки учасники не прибули, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про припинення трудових відносин зі Споживчим товариством «Океан і К»
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Статтею 7 Закону України «Про споживчу кооперацію» передбачено, що вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.
Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам.
Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.
Згідно із статтею 15 Закону України «Про кооперацію», чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про кооперацію», виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років.
Таким чином, праву керівника на звільнення за власним бажанням, яке передбачене ст. 38 КЗпП та Законами України «Про кооперацію» та «Споживчу кооперацію», кореспондує обов'язок загальних зборів членів споживчого товариства розглянути таку заяву про звільнення.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладений висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора, про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов 'язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Згідно з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 03.07.2020 у справі № 520/11437/16-6, за встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.
Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасників відповідача, про скликання загальних зборів Споживчого Товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.
Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання позачергових загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, скликані позивачем на 03.02.2025 загальні збори учасників відповідача не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.
Відповідачем доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) та Споживчим товариством «Океан і К» (Код ЄДРПОУ: 35869322, вул. Молодіжна, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39610) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути зі Споживчого товариства «Океан і К» (Код ЄДРПОУ: 35869322, вул. Молодіжна, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39610) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14 жовтня 2025
Суддя Кльопов І.Г.