адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
07.10.2025 Справа № 917/1089/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Сьомкіній А.В. за участю представників учасників справи: від прокуратури - Лисенко Н.М., від позивачів - не з'явилися, від відповідача 1 - Гречківська Ю.В., 2 - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, в інтересах держави в особі в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1. Полтавської обласної ради, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014,
2. Полтавської обласної військової адміністрації, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014,
до відповідачів:
1. Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації), вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36014,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпроектсіті", вул. Шевченка, 65 А, м. Полтава, 36000
про визнання недійсним договору і застосування наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував, що за результатами закупівлі між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово- комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) та ТОВ "Укрбудпроектсіті" укладено договір підряду від 04.10.2023 № 03-23/120 на загальну суму 64 009 509,80 грн.
Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області здійснено моніторинг вищевказаної процедури закупівлі. Згідно висновку від 17.01.2024, складеного за результатами моніторингу закупівлі, установлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Зокрема, встановлено подання учасником у тендерній пропозиції товару, який виробляється в РФ, а саме учасником у складі тендерної пропозиції завантажено файл «Частина 4 інформація про технічні характеристики 266-274, завантажений 20.09.2023», де у специфікації устаткування запропоновано холодильник фармацевтичний ХВ-140 POZIS (виробляється «АО «производственное объединение «завод имени Серго» код 1648032420, зареєстроване 16.12.2011 за адресою: РФ, Республіка Татарстан, м. Зеленодольск, вул. Привокзальна, 4), що є порушенням абзацу 8 підпункту 1 пункту 44 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
На думку прокурора, відповідачем 2 надано недостовірну інформацію в частині гарантування того, що учасник не пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. З урахуванням викладеного, тендерна пропозиція учасника ТОВ «УКРБУДІІРОЕКТСІТІ» підлягала відхиленню на підставі абзацу З підпункту 1 пункту 44 постанови КМУ № 1178, що не забезпечено замовником.Оскільки процедура публічної закупівлі проведена з порушення вимог закону, що завдає шкоди інтересам держави та суспільства, тому договір підряду від 04.10.2023 № 03-23/420, укладений між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово- комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) та ТОВ «УКРБУДГТРОЕКТСІТІ» на загальну суму 64 009 509,80 грн, підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
З посланням на норми ст. ст. 5,16,17,22,31, Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України прокурор просив суд визнати недійсним договір підряду від 04.10.2023 № 03-23/120, укладений між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) та ТОВ «УКРБУДПРОЕКТСІТІ» на загальну суму 64 009 509,80 грн і застосувати наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції.
Як докази прокурор додав до позову: копії рішення Полтавської обласної ради; оголошення про проведення закупівлі; звіту про результати проведення процедури закупівлі; протоколу розкриття тендерних пропозицій; повідомлення про намір укладення договору; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю; договору про закупівлю послуг від 04.10.2023 № 03-23/120 з додатками; додаткової угоди від 27.02.2024 № 5; висновку від 17.01.2024; листа в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» № 15/2-3 5 Ових-24 від 02.05.2024; листа в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» № 15/2-352вих-24 від 02.05.2024; відповіді на листи.
До заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 09.07.2024 року прокурор подав копії частин 4 інформації про технічні характеристики 266-274, завантажений 20.09.2023 до тендерної документації, запиту замовнику від 02.01.2024 року, відповіді на запит від 05.01.2024, гарантійного листа ТОВ «УКРБУДПРОЕКТСІТІ» від 20.09.2023 №6, відомостей ресурсів (файл «Частина 3 інформація «Технічні характеристики»_223-265, позиція 993).
Полтавська обласна військова адміністрація у клопотанні (відзиві) від 30.07.2024 року (арк. справи 176-182, том 1) зазначила, що позовні вимоги Полтавської обласної прокуратури не підтримує та вважає їх незаконними та необґрунтованими з наступних підстав:
- прокурор допустив надмірний формалізм позовної заяви та надто суворе трактування національного законодавства, яке неспівмірне із механічною помилкою допущеною при укладенні документів;
- прокурор не довів підстав для визнання договору підряду недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України;
- прокурором обрано неналежний спосіб судового захисту;
- у прокуратури відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах Полтавської ОВА у цій справі (позов слід подавати в інтересах Управління північно- східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області);
- прокурор допустив поєднання осіб позивача і відповідача в одній особі (Полтавська ОВА позивається до свого структурного підрозділу), що унеможливлює розгляд спору в цій частині.
Відповідач 1 (Департамент будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував. Також відповідач 1 подав клопотання про залишення позову без розгляду (арк. справи 200-207, том 1) та про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (арк. справи 189-192, том 2).
Відповідач 1 до відзиву додав такі докази: копії виписки з ЄДР, Положення, тендерної документації, технічного завдання, Інформації на підтвердження відповідності тендерної документації, договору про закупівлю послуг від 04.10.2023 № 03-23/120 з додатками.
Відповідач 2 (ТОВ «УКРБУДПРОЕКТСІТІ») у відзиві на позов (арк. справи 1-3, том 2) проти позову також заперечував, просив суд відмовити у позові.
Відповідач 2 також подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (арк. справи 208-210, том 2).
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Полтавської області 04.07.2024 року надійшла позовна заява заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Полтавської обласної військової адміністрації до відповідачів 1) Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпроектсіті», в якій прохає визнати недійсним договір підряду від 04.10.2023 № 03-23/120 на загальну суму 64 009 509,80 грн і застосувати наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М.
Ухвалою від 09.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Прокурор у встановлений судом строк подав заяву про виправлення недоліків.
Ухвалою від 16.07.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 08.08.2024 року.
30.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача 2 надійшли клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 10301) та відзив на позовну заяву (вх. № 10320).
31.07.2024 року до суду від відповідача 2 надійшли клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 10382) та відзив на позовну заяву (вх. № 10383).
05.08.2024 року до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10577).
08.08.2024 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з відпусткою судді.
13.08.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли відповідь на відзив (вх. № 10874) та відповідь на відзив (вх. № 10876), заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 10877) та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх. 3 10879).
15.08.2024 року до суду через засоби поштового зв'язку від прокуратури надійшли оригінали вищезазначених відповідей на відзив та заперечень на клопотання (вх. №№ 10987, 11004, 11005, 11006).
16.08.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №110417).
Ухвалою від 03.09.2024 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче провадження на 26.09.2024 року на 11 год. 00 хв.
26.09.2024 року до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 12735).
Ухвалою від 26.09.2024 року суд зупинив провадження у справі №917/1089/24 до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року у справі №440/1149/24.
30.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшла клопотання про поновлення провадження та закриття провадження у справі №917/1089/24 (вх. № 1254).
Ухвалою від 07.02.2025 року суд поновив провадження у справі №917/1089/24 та призначив розгляд справи у підготовче засідання на 04.03.2025 року на 11 год. 00 хв.
14.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. №2102).
04.03.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні та призначив наступне підготовче засідання на 18.03.2025 року на 09:40 год.
Протокольною ухвалою від 18.03.2025 року суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 08.04.2025 року 09 год. 40 хв.
Протокольною ухвалою від 08.04.2025 року суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14.05.2025 року 11 год. 30 хв.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.05.2025 року №26 на підставі п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/1089/24 у зв'язку зі звільненням судді з посади.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 року справу № 917/1089/24 розподілено судді Тимощенко О.М.
Ухвалою від 13.05.2025 року суддя Тимощенко О.М. прийняла справу №917/1089/24 до свого провадження та призначила підготовче засідання у справі на 17.06.2025 року на 09 год. 00 хв.
16.06.2025 року на електронну адресу суду від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Також у клопотання зазначено, що раніше подане клопотання про закриття провадження у справі підтримується у повному обсязі (вх. № 8049).
У зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 17.06.2025 року не відбулося.
Ухвалою від 21.07.2025 року суд призначив підготовче засідання на 07.08.2025 року на 09.00 год.
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 07.08.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 21.08.2025 року до 09:00 год.
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 21.08.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 02.09.2025 року до 11:00 год.
15.08.2025 до суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла заява (вх. № 10670) про збільшення позовних вимог. Прокурор доповнив підстави позову, а також прохальну частину позову вимогою про визнання недійсною додаткову угоду №9 від 30.12.2024 року до договору підряду на виконання робіт від 04.10.2023 року №03-23/120.
Ухвалою від 26.08.2025 року суд заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 10670 від 15.08.2025 року) не прийняв до розгляду та повернув заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури.
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 02.09.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.10.2025 року на 09:00 год.
06.10.2025 року від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, також відповідач 2 підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі.
Стосовно клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, то суд відмовляє в його задоволенні, враховуючи наступне.
Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом судового рішення.
В даній справі предметом спору є визнання недійсним договору, предмет спору не припинив своє існування в процесі розгляду справи, отже відсутні підстави для закриття провадження у справі з цих підстав.
Також не підлягає задоволенню клопотання про залишення позову без розгляду з обґрунтуванням відсутності підстав для представництва прокурора.
Так, приписами частин 3, 4, 5 статті 53 ГПК України встановлено, зокрема, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Системний аналіз положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а також у разі відсутності такого органу.
Для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді застосовується процедура, передбачена частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166"б", від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.
Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достовірних доказів.
Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У позовній заяві прокурором наведено обґрунтування звернення із цим позовом, на думку суду, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
В судовому засіданні 07.10.2025 року прокурор підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 07.10.2025 року за результатами розгляду справи суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснив порядок та строки оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомив коли буде виготовлено повний текст рішення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Рішенням Полтавської обласної ради від 23.12.2022 № 528 «Про обласний бюджет Полтавської області на 2023 рік» визначено видатки на капітальний ремонт будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспект, 22 в м. Полтава».
На виконання даного рішення Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово- комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) проведено процедуру закупівлі UA2023-09-13-013711-а щодо виконання робіт по «Капітальному ремонту будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспект, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт).
Так, 13.09.2023 року Департамент будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (облвійськадміністрації) на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «РroZorro» розмістив оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспекту, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), а також тендерну документацію для загального доступу з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Подана одна тендерна пропозиція, яка визначена найбільш економічно вигідною ТОВ «Укрбудпроектсіті». Протоколом № 250/Г від 27.09.2023 щодо прийняття рішення уповноваженою особою вирішено визнати ТОВ «Укрбудпроектсіті» переможцем в процедурі на закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспект, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) та прийняте рішення про намір укласти договір з переможцем.
27.09.2023 розміщене повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у електронній системі закупівель (вебсайт системи електронних торгів «ProZorro»).
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2023-09-13-013711-а від 05.04.2023 тендерна пропозиція ТОВ «Укрбудпроектсіті» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, вимогам Закону та Особливостям закупівель. Відсутні підстави для відмови, передбачених вимогами Закону та пунктом 47 Особливостей закупівель.
04.10.2023 між Департаментом (як Замовником) та ТОВ «Укрбудпроектсіті» (як Підрядником) укладений Договір підряду №03-23/120 на виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспекту, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) на суму - 64009509,80 грн з ПДВ, що становить 10256335,83 грн.
Управлінням Держаудитслужби, проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-09-13-013711-а, DJ09.2023, за результатами якого складений висновок про результати моніторингу процедури закупівлі де встановлено про порушення позивачем абзаців 3, 8 підпункту 1 пункту 44 Постанови №1178.
Згідно висновку від 17.01.2024, складеного за результатами моніторингу закупівлі, установлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Зокрема, встановлено подання учасником у тендерній пропозиції товару, який виробляється в РФ, а саме учасником у складі тендерної пропозиції завантажено файл «Частина 4 інформація про технічні характеристики 266-274, завантажений 20.09.2023», де у специфікації устаткування запропоновано холодильник фармацевтичний ХВ-140 POZIS (виробляється «АО «производственное объединение «завод имени Серго» код 1648032420, зареєстроване 16.12.2011 за адресою: РФ, Республіка Татарстан, м. Зеленодольск, вул. Привокзальна, 4), що є порушенням абзацу 8 підпункту 1 пункту 44 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Однак, як встановлено судом, Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі за текстом також відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпроектсіті", в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок №UA-2023-09-13-013711-а від 17.01.2024 (справа № 440/1149/24).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 440/1149/24 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок UA-2023-09-13-013711-а від 17 січня 2024 року.
Стягнуто на користь Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 440/1149/24 апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 440/1149/24 залишено без змін.
Ухвалами Верховного Суду від 20 березня 2025 року, від 28 квітня 2025 року та від 02 червня 2025 року касаційні скарги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повернуто особі, яка її подала.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922).
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону №922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону №922 передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону №922 у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Принципами публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону №922 є: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
- оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
- зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень;
- оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
- протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;
- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
- інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
- договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення;
- повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін;
- звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
- звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №922 інформування про проведення відкритих торгів здійснюється оголошенням про проведення відкритих торгів, яке безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону №922 у тендерній документації зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону №922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
За приписами частин 1, 3 статті 27 Закону №922-VІІІ розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.
Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом.
За приписами частин 1, 4, 5 статті 28 Закону №922-VІІІ оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X Закону №922 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання вказаних положень Кабінетом Міністрів України Постановою від 12.10.2022 №1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Постанова №1178).
Відповідно до пункту 3 Постанови №1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.
Згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 44 Постанови №1178 Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Відповідно до абзацу 8 підпункту 1 пункту 44 Постанови №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі є громадянином Російської Федерацїї/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб'єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб'єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 48 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".
Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства та судову практику Верховного Суду, вимога про визнання недійсним виконаного правочину має бути заявлена одночасно з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
У даній справі прокурором у позовній заяві позовні вимоги сформулювані таким чином, що передбачають застосування до сторін договору наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції. Разом з цим, зі змісту позову неможливо встановити які саме конкретні наслідки у вигляді двосторонньої реституції прокурор просить суд застосувати (що саме має бути повернено сторонами правочину у натурі, що вони одержали на виконання недійсного правочину, або конкретні дії, із зазначенням якісних та кількісних показників таких дій, що мають вчинити сторони процесу одна до одної в порядку двосторонньої реституції тощо).
Фактично підставою для подачі позову у даній справі є висновок Управління північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області UA-2023-09-13-013711-а від 17.01.2024, яким прокурор і обґрунтовує свої позовні вимоги.
Однак, як вже зазначав вище суд, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 440/1149/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, визнано протиправним та скасовано висновок UA-2023-09-13-013711-а від 17 січня 2024 року.
У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 440/1149/24 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року встановлено, що:
абзацом 3 підпункту 1.2. пункту 1 Розділу III Тендерної документації (нова редакція) за закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспект, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), затвердженої рішенням уповноваженої особи - протокол № 227/Г від 15.09.2023 (далі - тендерна документація) передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Постанови №1178 і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, а саме інформацію на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі (технічна специфікація), установленим Замовником. Інформація про необхідні технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмету закупівлі (технічна специфікація) викладені у Додатку № 4 цієї тендерної документації.
Отже, Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово- комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації у тендерній документації передбачена необхідність надання учасником закупівлі відомостей, з урахуванням приписів додатку №4, щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі.
Додаток №4 «Технічне завдання» до тендерної документації, в тому числі, містить розділ під назвою «Відомість ресурсів», відображений у табличній формі, який включає в себе, зокрема, найменування, одиницю виміру їх та кількість.
Так, розділ IV «Устаткування», під порядковим номером 993, містить найменування «Холодильник фармацевтичний ХФ-140 "POZIS"» у кількості 3 штуки.
Також Додаток №4 до тендерної документації містить розділ під назвою «Специфікація устаткування», відображений у табличній формі, який включає в себе, зокрема, найменування, одиницю виміру їх та кількість. У зазначеному розділі під порядковим номером 74 відображено «Холодильник фармацевтичний ХФ-140 "POZIS"» у кількості 3 штуки.
Тобто Департаментом будівництва, містобудування і архітектури, житлово- комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації у додатку №4 до тендерної документації визначено, зокрема, устаткування та специфікацію устаткування, необхідні для виконання договірних зобов'язань, в тому числі холодильник фармацевтичний ХФ-140 "POZIS".
Водночас Департаментом у Додатку №4 до тендерної документації передбачено таке: «*Примітка: Дані технічного завдання взяті з проектно-кошторисної документації, при посиланні на конкретну торгівельну марку або виробника можлива заміна на еквівалент негіршої якості».
Наведене свідчить про надання Департаментом права учасникам даної закупівлі альтернативного варіанту поведінки, який полягає у заміні певних товарів (що відображені у тендерній документації з посиланням на конкретну торгівельну марку) на подібні товари без факту погіршення якості таких.
В ході розгляду справи судом установлено про надання учасником ТОВ «Укрбудпроектсіті» в складі тендерної пропозиції проекту договору підряду (додаток №5 до тендерної документації) із додатками.
З дослідженого проекту договору підряду вбачається про зазначення в Додатку №3 до договору підряду «Специфікація на устаткування, що не монтується» у позиції номер 4 холодильник фармацевтичний без маркування, у кількості - 3 штуки, вартість за одиницю - 46580,00 грн, загальна вартість - 139740,00 грн
ТОВ «Укрбудпроектсіті» наданий гарантійний лист, за яким останнє, в особі директора Цапца Валерія Юрійовича, як учасник процедури закупівлі, гарантує те, що не є громадянином Російської Федерації/Реснубліки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); не є юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; не є юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; не пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
В ході моніторингу процедури закупівлі Управлінням Держаудитслужби встановлено, що ТОВ «Укрбудпроектсіті» на виконання вимог тендерної документації у складі тендерної пропозиції завантажено файл «Частина 4 інформація про технічні характеристики266-274», де у специфікації устаткування під порядковим номером 74, таким учасником запропоновано «Холодильник фармацевтичний ХФ-140 «POZIS» у кількості 3 штуки.
Управлінням при проведенні моніторингу в ході аналізу інтернет-ресурсів, встановлено, що виробником холодильників фармацевтичних «ХФ-140 «POZIS» є «АО «производственное объединение «завод имени Серго» код 1648032420, зареєстроване 16.12.2011 за адресою: РФ, Республіка Татарстан, м. Зеленодольськ, вул. Привокзальна, 4».
Проект договору, запропонований ТОВ «Укрбудпроектсіті», наведеного не містить.
Управлінням Держаудитслужби взяті до уваги виключно положення тендерної документації і не врахований зміст пропонованого проекту договору підряду, додатку №3 до договору «Специфікація на устаткування, що не монтується», де у позиції номер 4 холодильник фармацевтичний без маркування, у кількості - 3 штуки, вартість за одиницю - 46580,00 грн, загальна вартість - 139740,00 грн /т.1, а.с.207/ та листа ТОВ «Укрбудпроетусіті» від 20.09.2023.
Скасовуючи висновок Управління Держаудитслужби суд зазначив, що Управління не врахувало усіх обставин проведення процедури закупівлі робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» по Першотравневому проспект, 22 в м. Полтава» (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), неповно вивчив тендерну документацію учасника ТОВ «Укрбудпроектсіті», що призвело до помилкових висновків моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно, висновок Управління Держаудитслужби про порушення позивачем абзаців 3, 8 підпункту 1 пункту 44 Постанови №1178 щодо наявності в тендерній пропозиції товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, є хибним, зробленим без урахування всього обсягу і повного змісту тендерної пропозиції ТОВ «Укрбудпроектсіті».
Також суд зазначив, що колегія суддів ураховує, що за інформацією, наведеною позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, проектною організацією на вимогу Замовника внесені відповідні зміни до Специфікації обладнання розділу «Технологічні рішення», які не змінюють технічні рішення прийняті в проекті та вартісні показники об'єкту.
Придбання холодильника буде здійснюватися за параметрами, зазначеними в проекті серед постачальників, які працюють в Україні, в межах кошторисної вартості, визначеної в кошторисній документації проекту.
Відповідно до відкоригованої проектної документації, згідно з Локальним кошторисом на придбання устаткування, меблів та інвентарю до проекту в переліку технологічне обладнання, відділення буде забезпечуватися холодильниками:
- Холодильник побутовий без морозильної камери, SAMSUNG Bespoke RR39T7475AP/UA;
- Холодильник побутовий двокамерний ВЕКО RCSA240K20W ( маса=0,178);
- Холодильник побутовий без морозильної камери, SAMSUNG Bespoke RR39T7475AP/UA (маса=0,178);
- Холодильник двокамерний BOSCH KGN33NL206 ( маса=0,178);
- Холодильник побутовий двокамерний ВЕКО RCSA240K20W ( маса=0,178);
- Холодильник побутовий без морозильної камери SAMSUNG Bespoke RR39T7475AP/UA (маса=0,178).
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду погодилась з судом першої інстанції у справі № 440/1149/24, що висновок Управління Держаудитслужби , в якому зафіксовано порушення Департаментом абзаців 3, 8 підпункту 1 пункту 44 Постанови №1178, складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, обставини, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 440/1149/24 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.
Враховуючи визнання судом протиправним та скасування висновку Управління Держаудитслужби UA-2023-09-13-013711-а від 17 січня 2024 року, позовні вимоги прокурора доказами не підтверджені.
Інших підстав заявленого позову, як-то наявності будь-яких інших порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні спірного договору, прокурором не заявлено, при цьому, сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, з огляду на що суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак й відмову у задоволенні позову з мотивів та підстав, наведених вище.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що останні не містять доказів недійсності договору, про які стверджує прокурор, а відтак у задоволенні цього позову слід відмовити в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.
Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов'язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.
І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на прокуратуру та відшкодуванню з відповідачів не підлягають.
Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Повне рішення складено 14.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Тимощенко О.М.