65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2852/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (54003, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Гречишникова, будинок 52 В)
до відповідача: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська, 81)
про стягнення 163 364,17 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
21.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", в якій просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 163 364,17 грн, з яких інфляційних втрати - 134 426,78 грн та 3% річних - 28 937,39 грн, а також судові витрати.
Крім того, позивач просить зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 165 524,93 грн., починаючи з 06.06.2025 до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта"; а також роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем рішення Господарського суд Одеської області від 29.10.2019 у справі №916/2323/19 у частині сплати суми основного боргу в розмірі 165 524,95 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути з останнього інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 справу №916/2852/25 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.
Розпорядженням №115 від 05.08.2025 у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 28.07.2025 на лікарняному та спливу 14-денного терміну з дня реєстрації заяви, з метою дотримання строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви вх.№2927/25 від 21.07.2025 (справа №916/2852/25), за наслідком якого справу №916/2852/25 розподілено судді Щавинській Ю.М.
Ухвалою суду від 7.08.2025 відкрито провадження у справі №916/2852/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати заяви по суті справи та встановлено строки на подання останніх.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 7.08.2025 була надіслана та доставлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів 7.08.2025 о 22:22 та 7.08.2025 о 22:17 відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа.
Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ГПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61 -8101св22).
Таким чином, суд зазначає, що повідомлення Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про час та місце розгляду справи шляхом доставки ухвали суду на електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (електронний кабінет), є належним.
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
При цьому суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта".
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (Учасник) та Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Замовник) було укладено договір на закупівлю №тМО-176/24-ВД/19 від 21.02.2019, згідно умов якого учасник зобов'язується поставляти у власність замовника товар, зазначений в п.1.2 цього договору, а замовник приймати і оплачувати товар (п.1.1 договору).
На виконання договору учасником поставлено, а замовником прийнято товар (дизельне паливо) на загальну суму 1 123 256,84 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними.
У свою чергу, замовником перераховано за товар учаснику грошові кошти у розмірі 787 731,91 грн. Натомість, замовник не виконав зобов'язання перед учасником на суму 346 795,08 грн.
Після подання позовної заяви та відкриття провадження по справі №916/2323/19 відповідачем здійснено оплату у сумі 170 000 грн.
29.10.2019 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/2323/19 стягнуто з відповідача на користь позивача 165 524,93 грн основного боргу, 6 937,94 грн пені, 2 389,56 грн 3% річних, 2 622,79 грн судового збору.
В рішенні Господарського суду Одеської області від 29.10.2019 судом надані наступні розрахунки штрафних санкцій у вигляді 3 % річних в розмірі 2 389,56 грн, з яких: 55,48 грн нараховано на суму 112 491,50 грн за період з 28.02.2019 по 05.03.2019 (06.03.2019 відбулась оплата на суму 112491,50 грн); 114,79 грн на суму 107 434,75 грн за період з 21.03.2019 по 02.04.2019 (03.04.2019 відбулась оплата на суму 107434,75 грн); 428,41 грн на суму 260 615,16 грн за період з 08.05.2019 по 27.05.2019 (28.05.2019 відбулась оплата на суму 24 3615,16 грн, 29.05.2019 на суму 17 000 грн); 1764,95 грн на суму 335 524,93 грн за період з 04.06.2019 по 06.08.2019 (07.08.2019 відбулась оплата на суму 20 000 грн); 25,93 грн на суму 315 524,93 грн за 07.08.2019.
Суд відмовив у стягненні інфляційних втрат, нарахованих на суму 335 524,93 грн, оскільки у вказаний позивачем період, тобто з 04.06.2019 по 07.08.2019, мала місце дефляція. Таким чином, Господарським судом Одеської області стягнуто інфляційні втрати та 3% річних до 07.08.2019.
17.01.2020 старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим Максимом Вікторовичем відкрито виконавче провадження № 60973008 на виконання наказу № 916/2323/19, виданого 29.11.2019 про стягнення з ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» на користь ТОВ «Кворум-Нафта» боргу у розмірі 165 524,93 грн.
Натомість, як зазначає позивач, станом на момент подання позовної заяви відповідачем не сплачено суми основного боргу в розмірі 165 524,95 грн, яка стягуються за рішенням Господарського суд Одеської області від 29.10.2019 у справі №916/2323/19, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 134 426,78 грн та 3% річних у сумі 28 937,39 грн, нараховані з 08.08.2019 до 05.06.2025 на підставі ст.625 ЦК України.
Крім того, позивач просить зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 165 524,93 грн, починаючи з 06.06.2025 до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта"; а також роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
21.02.2019 між Портом (Замовник) та ТОВ ,,КВОРУМ-НАФТА» (Учасник) укладено договір на закупівлю №тМО-176/24-ВД/19 (Договір) (а.с.15-18), згідно умов якого Учасник зобов'язується поставляти у власність Замовника товар, зазначений в п.1.2 цього Договору, а Замовник - приймати і оплачувати товар (п.1.1 Договору).
Найменування товару, асортимент, кількість та ціна на товар, що поставляється згідно цього Договору, визначені в специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).
Ціна цього Договору становить 1130000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 188333,33 грн (п.3.1 Договору).
Ціна за одиницю товару, що постачається за цим Договором, включає всі інші податки, збори та обов'язкові платежі, що передбачені чинним законодавством України. Ціна за одиницю товару визначена у специфікації (додаток № 1 до цього Договору) (п.3.1.1 Договору).
Розрахунки проводяться Замовником після постачання товару та надання оригіналу рахунка на оплату постачаємого товару згідно заявки Замовника протягом 3-х (трьох) робочих днів (п.4.1 Договору).
Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Учасника (п.4.2 Договору).
Строк поставки товару: протягом 4-х робочих днів з моменту отримання заявки від Замовника, до 31 травня 2019 року (п.5.1 Договору).
Поставка товарів за цим Договором здійснюється на умовах: DDP, склад Замовника, Україна, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, ДП ,,Білгород-Дністровський морський торговельний порт» в обсязі, за видом та маркою, зазначеними в заявці Замовника (п.5.2 Договору).
Приймання товару за асортиментом, кількістю та якістю здійснюється на складі Замовника і підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною (за наявністю) (п.5.4 Договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати рахунки за поставлений товар (п.6.1.1 Договору); приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною (п.6.1.2 Договору).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 травня 2019 року (п.10.1 Договору).
Невід'ємною частиною договору є специфікація (додаток 1) (п.12.1 Договору).
Додатковою угодою від 02.05.2019 до Договору внесено зміни до специфікації (додаток № 1 до Договору) та викладено її в новій редакції від 02.05.2019.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.10.2019 у справі №916/2323/19, яке набрало законної сили 29.11.2019, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства ,,Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КВОРУМ-НАФТА» 165 524,93 грн основного боргу, 6 937,94 грн пені, 2 389,56 грн 3% річних, 2 622,79 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 100 000 грн основного боргу закрито. У решті позову відмовлено (а.с.20-21).
При цьому, судом було встановлено, що Учасником як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено дизельне паливо (налив) ДСТУ 7688:2015 на загальну суму 1123256,84 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.
В свою чергу, Замовником, як покупцем, в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору на момент подачі позову оплачено вартість отриманого товару частково, а саме в розмірі 787731,91 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, п.4.1 Договору строк виконання зобов'язань на суму 335524,93 грн також настав.
Після звернення до суду оплачено ще 170000,00 грн, з яких 07.08.2019 - 20000,00 грн, 11.09.2019 - 50000,00 грн, внаслідок чого ТОВ ,,Кворум-Нафта» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, 04.10.2019 та 17.10.2019 сплачено по 50 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Враховуючи викладене, судом задоволено позов про стягнення основного боргу в сумі 165524,93 грн та закрито провадження у справі за вимогою про стягнення 100000,00 грн основного боргу.
При цьому, суд дійшов висновку, що Порт має сплатити:
- 6937,94 грн пені, з яких: 166,43 грн нараховано на суму 112491,50 грн за період з 28.02.2019 р. по 05.03.2019 р. (06.03.2019 р. відбулась оплата на суму 112491,50 грн); 344,38 грн - на суму 107434,75 грн за період з 21.03.2019 р. по 02.04.2019 р. (03.04.2019 р. відбулась оплата на суму 107434,75 грн); 1249,53 грн - на суму 260615,16 грн за період з 08.05.2019 р. по 27.05.2019 р. (28.05.2019 р. відбулась оплата на суму 243615,16 грн, 29.05.2019 р. - на суму 17000,00 грн); 5104,12 грн - на суму 335524,93 грн за період з 04.06.2019 р. по 06.08.2019 р. (07.08.2019 р. відбулась оплата на суму 20000,00 грн); 73,48 грн - на суму 315524,93 грн за 07.08.2019 р.;
- 2389,56 грн 3% річних, з яких: 55,48 грн нараховано на суму 112491,50 грн за період з 28.02.2019 р. по 05.03.2019 р. (06.03.2019 р. відбулась оплата на суму 112491,50 грн); 114,79 грн - на суму 107434,75 грн за період з 21.03.2019 р. по 02.04.2019 р. (03.04.2019 р. відбулась оплата на суму 107434,75 грн); 428,41 грн - на суму 260615,16 грн за період з 08.05.2019 р. по 27.05.2019 р. (28.05.2019 р. відбулась оплата на суму 243615,16 грн, 29.05.2019 р. - на суму 17000,00 грн); 1764,95 грн - на суму 335524,93 грн за період з 04.06.2019 р. по 06.08.2019 р. (07.08.2019 р. відбулась оплата на суму 20000,00 грн); 25,93 грн - на суму 315524,93 грн за 07.08.2019 р.
Постановою старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.01.2020 відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 916/2323/19 від 29.11.2019 щодо стягнення боргу у розмірі 165 524,93 грн (а.с.19).
Матеріали справи містять інформацію про виконавче провадження №60973008 (а.с.11-14), з якої вбачається, що постановою старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.10.2020 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 916/2323/19 від 29.11.2019 щодо стягнення боргу у розмірі 165 524,93 грн через включення боржника до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Позивачем також надано ухвалу від 30.06.2025 у справі №916/2243/25, якою скасовано судовий наказ від 16.06.2025 № 916/2243/25 щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кворум-Нафта» в розмірі 163364,17 грн, яка складається з інфляційних витрат в сумі 134 426,78 грн та 3% річних в сумі 28 937,39 грн (а.с.23).
Матеріали справи містять розрахунки інфляційних втрат у сумі 134 426,78 грн за період з 8.08.2019 до 5.06.2025 та 3% річних у сумі 28 937,39 грн за період з 8.08.2019 до 5.06.2025 (а.с.9-10).
5. Позиція суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 29.10.2019 у справі №916/2323/19, яке набрало законної сили 29.11.2019, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства ,,Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КВОРУМ-НАФТА» 165 524,93 грн основного боргу, 6 937,94 грн пені, 2 389,56 грн 3% річних, 2 622,79 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 100 000 грн основного боргу закрито. У решті позову відмовлено (а.с.20-21).
При цьому, судом було встановлено, що Учасником як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено дизельне паливо (налив) ДСТУ 7688:2015 на загальну суму 1 123 256,84 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.
В свою чергу, Замовником як покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору на момент подачі позову оплачено вартість отриманого товару частково, а саме в розмірі 787 731,91 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, п.4.1 Договору строк виконання зобов'язань на суму 335 524,93 грн також настав. У подальшому, відповідачем оплачено ще 170 000 грн.
Враховуючи викладене, судом задоволено позов про стягнення основного боргу в сумі 165 524,93 грн.
При цьому, Господарським судом Одеської області стягнуто інфляційні втрати та 3% річних, нараховані до 07.08.2019.
Таким чином, у межах розгляду справи №916/2323/19 судом вже було встановлено, що відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовий аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання з оплати суми боргу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних з відповідача.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, сума яких становить 134 426,78 грн, та 3% річних, сума яких становить 28 937,39 грн, доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правильним, таким, що не спростований відповідачем ні методологічно, ні арифметично, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача в частині зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду, суд вказує наступне.
З метою впровадження в українське право дієвого механізму процесуальної економії з 01 січня 2019 року введено в дію, зокрема, частину десяту статті 238 ГПК України, відповідно до якої, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Норма, встановлена ч.10 ст. 238 ГПК України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Здійснюючи тлумачення статті 238 ГПК України у системному взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку про те, що суд може зазначити про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення саме у прийнятому відповідним судом рішення про стягнення боргу.
Натомість, питання про стягнення основного боргу з відповідача вже було вирішено у рішенні Господарського суду Одеської області від 29.10.2019 у справі №916/2323/19.
Таким чином, звертаючись з позовом у цій справі, позивач заявляє вимоги виключно щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на що, враховуючи приписи частини десятої статті 238 ГПК України, суд доходить висновку про відсутність підстав для зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (54003, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Гречишникова, будинок 52 В, код ЄДРПОУ 32938047) загальну суму заборгованості в розмірі 163 364,17 грн, з яких: інфляційні втрати у сумі 134 426 /сто тридцять чотири тисячі чотириста двадцять шість/ грн 78 коп., 3% річних у сумі 28 937 /двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім/ грн 39 коп., а також судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.
3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" про зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська